Через рік після звільнення Лимана: українські військові розповіли про блискавичну операцію

1 жовтня 2022 року в Лимані, Донецької області вже було піднято український прапор, але в місті ще точилися бої. Про це тоді заявив президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні.

«Український прапор уже у Лимані Донецької області. Там ще продовжуються бойові дії. Але там уже немає й сліду від якогось псевдореферендуму», — наголосив рік тому глава держави.

Журналіст «Новин Донбасу» поговорив зі свідками та учасниками звільнення Лимана від російських військ, а також подивився, що відбувається в місті зараз.

«Як ми довго на вас чекали»

Першим враженням поділився Руслан — військовослужбовець 81 окремої аеромобільної бригади.

«Ура, прийшла Україна! Хлопці, ви Україна? Ми говоримо: так, ми Україна! Кажуть: як ми довго на вас чекали», — розповідає військовий.

Наслідки окупації Лиману. Фото: «Новини Донбасу»

Минулого року Лиман на Донеччині чотири місяці був під контролем росії. 2 жовтня 2022 року українська армія звільнила місто. До повномасштабної війни тут мешкало 22 тисячі осіб, але майже всі виїхали. Під час окупації близько двох тисяч мешканців залишилися віч-на-віч із російськими загарбниками.

«Та все воно було тяжко. Світла не було… Нічого не працювало взагалі. Вода завдяки тому, що ми маємо ручні свердловини, хоч це було. Так, побіжиш, води набереш. Тут топимо, там піч була. Тільки загуло й туди біжимо. Отака окупація, а так нічого в нас не було», — згадує мешканець Лимана Віктор.

Віктор, мешканець Лиману. Фото: «Новини Донбасу»

Він каже, що місцевим жителям доводилося шукати хоч якийсь заробіток, щоби вижити. Дехто погоджувався прибирати вулиці, але в результаті від окупантів грошей за це вони так і не встигли отримати. Військові своєю чергою згадують, що контрнаступ української армії був стрімким та несподіваним.

Росіян застали зненацька

Командування ЗСУ зробило ставку на прорив біля села Дробишеве неподалік Лимана. На цій ділянці фронту стався обвал оборони росіян.

«Противник не очікував, що ми звідти з'явимося. Він знав, що ще є до Лимана цілий населений пункт, де стоять військовослужбовці. І вони настільки не очікували, що ми так стрімко, так швидко прорвемо їхні лінії оборони й зайдемо до цього населеного пункту саме з цього боку. Тому при вході, коли вони побачили нас на блокпості, то не зрозуміли, що відбувається. А коли вже почали підтягуватись резерви, коли почали завдавати вогневого ураження… Я так розумію, це навіть відіграло важливу роль у тому, що вони почали тікати з міста», — поділився військовослужбовець 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Ілля.

Ілля — військовослужбовець 25-ї ОПДБр. Фото: «Новини Донбасу»

Руслан був у перших рядах тих, хто пішов на штурм Лимана. Боєць 81-ї окремої аеромобільної бригади каже, що сили оборони чітко розуміли, як діяти та з чим доведеться зіткнутися в міських боях.

«Дуже високий адреналін був. Тому що ми знали, що тут багато військових. Наскільки ми знали, близько 5000 людей було», — зазначає військовослужбовець 81-й ОАеМБр.

Окупанти надто покладалися на свою перевагу у кількості артилерійських снарядів та підтримку з повітря, не чекаючи злагоджених дій у контрнаступі українських воїнів.

Наслідки окупації Лиману. Фото: «Новини Донбасу»

«Вони всі діяли однотипно, наголошуючи на своїй вогневій підтримці: авіації, артилерії. Але коли прорвали лінію оборони й пішли, їхня артилерія була не дуже ефективна. Можна сказати, взагалі неефективна, був незначний опір», — розповідає Владислав, військовослужбовець 81-ї ОАеМБр.

Російська армія спішно покидала Лиман, щоб не потрапити до оточення. Кільце навколо міста змикала 25-а та 95-та бригади ЗСУ, а також батальйон Кульчицького Національної гвардії України. Їм вдалося перекрити шляхи постачання на півночі Лимана, та взяти угруповання військ противника під вогневий контроль.

«Коли окупанти відступали, вони тут залишили на смерть невелику групу людей», — Руслан - військовослужбовець 81-ї ОАеМБр.

Пошкоджений обстрілами будинок у Лимані. Фото: «Новини Донбасу»

Про те, як кидали та прикривалися обманутими мобілізованими з невизнаних ніким республік, також підтвердив товариш по службі Руслана.

«І вони кидали днрівців та лнрівців на прикриття. Коли ми брали полонених, вони навіть не розуміли, що російські підрозділи вийшли та сподівалися на росіян, на їхні резерви, на артилерію, на їхню підтримку. Їх залишали як щит, який ми зносили», — підтвердив військовослужбовець 81-ї ОАеМБр Владислав.

Владислав — військовослужбовець 81-ї ОАеМБр. Фото: «Новини Донбасу»

Потрапляючи в полон, російські солдати стверджували, що їх змусили йти на територію України, або ж вони нібито не знали, куди їдуть. Були й групи тих, хто «заблукав», — військові РФ, переодягнені в цивільний одяг, які намагалися втекти серед місцевих. Під час стабілізаційних заходів у всіх, хто перебував у місті, перевіряли документи.

У результаті виявили близько 30 службовців армії РФ, яких або покинули свої ж, або вони хотіли підготувати ґрунт до можливого повернення до міста.

«Вони коли відходили, то місцевим казали, що вони відходять на 3–4 дні та скоро повернуться, але так не сталося. Я думаю, що їхній моральний дух на дуже низькому моральному рівні», — цитує обіцянку росіян військовослужбовець 81-ї ОАЕМБр.

Лиман, Донецька область. Фото: «Новини Донбасу»

Слова окупантів про повернення згадав і місцевий житель Віктор, розповідаючи про те, як тікали російські військовослужбовці.

«Але воно швиденько вийшло. І все: тікаємо, тікаємо! Чую таке кажуть: Дня через три-чотири, через тиждень ми будемо тут, давайте хто, шо… Я так подумав, а куди, а навіщо? Що мені там робити, хто на мене там чекає? Навіщо це потрібно?» — згадав Віктор пропозицію приєднатися до відходу із загарбниками.

Втікаючи, росіяни відвозили із собою не лише місцевих колаборантів, а й награбоване майно. За старою звичкою російські військові мародери намагалися забирати техніку з ванних кімнат та кухонь.

Лиман — ще одне місто на Донеччині, яке постраждав від «звільнення» росією. Фото: «Новини Донбасу»

«Вели спостереження за супротивником. Як із будинків просто, заїжджає на великій швидкості пікап, закидає туди холодильник, пральну машину та на максимальній швидкості їде в тил. Вони так оперативно навіть евакуацію поранених не проводять, як евакуацію пральних машин та холодильників, неодноразово це було помічено», — поділився військовослужбовець 25-ї ОПДБр Ілля.

Денис був серед тих, хто одним із перших знімав прапори угрупування «ДНР» у Лимані. З приходом ЗСУ сюди повернулася законна влада.

Будівля з українським прапором у Лимані. Фото: «Новини Донбасу»

«Перше, що ми зробили — це зірвали російську ганчірку, піднялися на дах адмінбудівлі та зняли інші російські ганчірки. І повісили туди український прапор, який законно тут має бути», — каже військовослужбовець 81 ОАЕМБр Денис.

Під час стабілізаційних заходів розпочалася робота і з місцевим населенням. Військові кажуть, що багато лиманців було залякано. Вони боялися виходити із будинків. У місті під час окупації діяла комендантська година, тут люди з 18:00 не могли перебувати на вулицях.

Розбомблена гімназія в Лимані. Фото: «Новини Донбасу»

Ситуація у Лимані зараз

Через рік після звільнення Лимана тут майже не зустрінеш людей, лише зрідка проїжджають велосипедисти. На кожній вулиці є розбита хата, з підвалів яких виведені труби буржуйок. А в самих підземних сховищах люди давно облаштували свій побут. Цього року у Лимані відновили газопостачання. Це дасть змогу місцевим жителям легше пережити зиму, хоч у багатьох багатоповерхових будинках вдалося зберегти електрику та централізоване водопостачання.

За залізничним вокзалом Лимана видно дим – там лінія фронту. Фото: «Новини Донбасу»

«Магазини відкривалися то тут, то там. Є, все є. Одне тільки, готували ж на пічці, а тепер балонний газ», — підтвердив мешканець Лимана Віктор.

Зараз у Лимані можна спокійніше ходити вулицями, аніж під час окупації, але, попри це, безпекою місцеві жителі не нехтують. Безпілотники противника тут часті гості, а ствольна артилерія легко дістає кожного куточка у місті.

Знищена секція будинку в Лимані. Фото: «Новини Донбасу»

Тож у разі небезпеки місцеві жителі продовжують ховатися у підвалах своїх будинків. І дуже чекають, коли війна закінчиться. Військові, своєю чергою, не прогнозують, коли це станеться, але обіцяють, що звільнені території росія більше не захопить.

«У росіян цього не вийде тому, що ми тут стоїмо і своїх людей захищаємо, ми свою землю повертаємо і все буде Україна», — підсумував військовослужбовець 81-ї ОАЕМБр Руслан.

Українське місто Лиман після деокупації. Фото: «Новини Донбасу»