"Найважчими є дні штурмів, бо тоді поранених найбільше". Як працюють військові бойові медики

Прямо зараз українські захисники творять нову історію незалежної України. Кожен з них - важлива частка нашої перемоги.

Одні із найважчих і найважливіших завдань зараз покладені на бойових медиків, які у прямому сенсі рятують своїх побратимів від ворожих куль та снарядів. Хто такі бойові військові медики? Що вони роблять? Журналістам сайту міста Слов’янська розповіли медики 81 окремої аеромобільної бригади.

Бойовий медик - це людина, яка має навички надання першої невідкладної медичної допомоги на бойовому завданні та контролює на етапі евакуації. У більшості випадків ця людина має середню або вищу медичну освіту, але це не завжди. При цьому медики обов’язково проходять спеціальні курси. 

Насправді, медики роблять не менше роботи, ніж звичайні військові. Вони так само мають зброю, частина з них так само виходить на бойові завдання. А ще військові медики допомагають цивільним. У тих населених пунктах, де перебувають військові, бойові медики рятують цивільних, які там залишаються.

Бойовий медик взводу йде на завдання разом з побратимами, бойовий медик роти залишається на обумовленому місці, щоб контролювати другий етап евакуації.

Найчастіші поранення - осколкові - від артилерійських та мінометних обстрілів. Кульові трапляються рідше. 

“Часто таке буває, що осколками січе нижню часть тіла. Ще буває, що осколками пробиває легені”.

По факту медики, як один, говорять, що всі види поранень є небезпечними, якщо вчасно не надавати допомогу. 

Але є і такі, з якими допомогти найважче, наприклад, - поранення в район шиї та стегна. Поранення там викликають сильні кровотечі і часу на роботу фактично немає. Якщо людина не знає, що робити, ще й починає губитися, то це може призвести до трагічних наслідків.

“Найважчим в роботі дається зберегти життя, здоров’я і кінцівки людей при пораненнях”.

Бойовий медик має слідкувати за станом здоров’я свого особового складу та зважати на їхні скарги, навіть тоді, коли вони не на бойовому завданні. Особливо, коли вони не на бойовому завданні, тому що під час боїв він займається лише пораненнями та стабілізацією хворих. По правилах, звичайні хвороби - це не те, чим має займатися бойовий медик, але по факту виходить інакше, адже людина, яка має медичну освіту, або медичні знання, у будь-якому випадку допомагає своїм бійцям.

Психологічно ти маєш вміти правильно розставляти пріоритети під час ведення бою. 

Різні медики по різному ставляться до цієї роботи, але найчастіше медики - це люди, які звикли до виду крові, поранень. Ті, хто має менше досвіду можуть впадати у ступор. Саме тому медична освіта дається взнаки тим, хто стає на посаду бойового медика. Ці люди вже адаптовані до роботи з ранами, кров’ю, страшними переломами.

Кожен день у цій війні - різний. Найважчими є дні штурмів. І це не дивно, бо тоді поранених найбільше. Вони потребують термінової медичної допомоги. У випадку форс-мажорів, або невдалих штурмів, медики мають рятувати наших військових.

Один з медиків погодився поділитися історією одного свого дня:

“Населений пункт. Третій день, як ми заїхали. Проривається колона оркської техніки. На "три-два" четверо трьохсотих, двоє двухсотих. Мене визивають з КСП, я прибігаю до них. Першим біжу до Колі - він самий тяжолий. Його Урал переїхав, роздроблена кость на нозі. Схоже на кульове в м’якій тканині спини. Першим ділом знерухомлюю його ногу, бо кровотеча там не сильна. Роблю тампонаду рани в спині, хоча це неправильно, але рана була запікшася, кровотеча не сильна була, тому спочатку йому знерухомив ногу, бо була підозра на перелом тазу, не хотів його перевертати, тому довелось так зробити. Далі затомпонував дирку в спині, перев’язав його бандажом ізраїльським, дав йому знеболювальне і пішов дивитись інших. Там було по-мєлочі. Кульові в основному. У Сергія було кульове в бедро і в районі паха схоже на осколочне, так і не зрозумів, звідки. Ще у одного було кульове в плече. Турнікет не вийшло накласти, тому просто наклали бандаж жостко і плюс у нього були рани в районі ключиці, але симптомів задітих артерій не було, не кровило сильно. Заклеїли йому оклюзію, підготували пацанів до евака. У срочному порядку оживили першу попавшу машину, бо на цьому березі у нас не було взагалі ніякої техніки. Загрузили пацанів і повезли на евак. Ну якось такий день”.

Бойові медики не завжди всім забезпеченні, особливо в умовах теперішньої війни. Багато чого доводиться самостійно діставати, шукати, отримувати від волонтерів. Найбільше це стосується швидких розхідних матеріалів. Але найважливіше - це все рятує життя наших бійців.

Робота бойового медика - відповідальна і небезпечна. Але при цьому - саме вони відповідальні за те, щоб їх побратими залишалися живими і цілими після важких боїв.