Як у Слов’янську волонтери допомагали лікарям, військовим та малозабезпеченим - історії з життя

Сьогодні, 5 грудня, Міжнародний день волонтерів. Слово "волонтер" з англійської мови перекладається, як добровільний помічник. 

Волонтерський рух в Україні з’явився у 90-х роках. З 10 грудня 2003 року він був визнаний офіційно, проте масовості рух волонтерів набув з 2013 року, коли відбулись сумнозвісні події у Києві, а потім і на Донбасі.

Велике спільне горе підштовхнуло людей гуртуватися та створювати стихійні організації, групи, або просто об’єднуватися один з одним.

Сайт міста Слов’янська неодноразово присвячував свої матеріали мешканцям міста, які з власної волі стали на шлях волонтерства і досі допомагають тим, хто найбільше цього потребує.

У цій статті ми зібрали найбільші спогади.

Допомога військовим

Однією з важливих ланок волонтерства у 2014 році стала допомога військовим. Люди зі усіх куточків України надсилали нашим бійцям їжу, одяг, а дехто навіть і зброю. Однією з історій, яка запам’яталася, стала історія слов’янських волонтерів, які зустрічали українських військових під час виходу з Дебальцівського котла. 

Слов’янськ миттєво долучився до допомоги українським військовим, які виходили з Дебальцевого. Волонтери забирали захисників додому, щоб нагодувати, дати змогу помитися та виспатися. Як згадують, з міста українські військові виходили декілька днів, були брудні, голодні, змерзлі. 

Детальніше про те, як волонтери зі Слов’янська допомагали українським військовим, які виходили з Дебальцевого, дивіться у відео:

Говорячі про волонтерство, не можна не згадати вдову військового Андрія Ременюка Тетяну. Сама сім’я жила у Луганську.

Жінка почала свій волонтерський шлях ще до 2014. Тоді вона допомагала діткам, які не мали батьків, або були з малозабезпечених родин. 

Коли на Донбасі почалася війна, Андрій пішов добровольцем на фронт, а Тетяна з річним сином виїхали з Луганщини переселенцями. Сім’я була у доволі скрутному фінансовому становищі, але попри це, жінка допомагала військовим: пекла солодощі, готувала, передавала щось на фронт. Згодом Тетяна почала займатися волонтерством активніше. 

Повну історію читайте та дивіться:

Допомога цивільному населенню

Не лише військовим допомагають волонтери. У Слов’янську діють організації, які також опікуються цивільним населенням, малозабезпеченими сім’ями, дітьми-сиротами або багатодітними сім’ями. Одна з таких організацій церква “Добра Звістка” та її представник Петро Дудник. Детально його історію можна почитати тут: Я знаю як це - любити ворога. Петро Дудник про волонтерство та допомогу людям

Також мешканцям Слов’янська допомагає міська організація "Червоного Хреста". Товариство Червоний Хрест виконує гуманітарну місію по всьому світу. Наразі у Слов’янську працюють як міська організація, так і міжнародна. 

Разом вони допомагали людям відбудовувати розбиті будинки, заміняли вікна, піклувалися про переселенців.

Наразі місцевий Червоний Хрест надає допомогу людям, які цього потребують (інваліди, люди похилого віку, які самотні, люди з важкими хворобами). Про них піклуються патронажні медсестри. Також міська організація Червоного Хреста допомагає переселенцям. Кожен четвер вони роздають одяг і необхідні для життя речі.

Як працює Червоний Хрест дивіться у відео: 

На початку пандемії, коли у зв’язку з коронавірусною інфекцією, яка продовжує ширитись світом, Україна ввела ряд карантинних обмежень, одне з них стосувалося руху громадського транспорту.

Через ці обмеження багато лікарів не могли добратися до своїх лікарень, хоча саме їх робота була як ніколи важлива. 

Мешканці України об’єдналися під слоганом “Підвези_лікаря”.

Таку ініціативу запустили і на Донеччині. Люди зв’язувалися з лікарями, забирали декілька людей і відвозили їх на роботу. Гроші за це, звичайно, ніхто не брав. Розходи на пальне покривали інші волонтери.

Про те, як працювала ця ініціатива на Донеччині читайте за посиланням.

Не можна недооцінювати роль волонтерства у наш час. Адже завдяки саме цим людям, наше суспільство продовжує існувати. Ті, хто готовий допомогти слабшому, завжди може розраховувати на взаємну допомогу.

Вітаємо усіх причетних.