На території Донеччини налічується близько 20 пам’яток катакомбної культури (у тому числі Слов’янськ) - БЛОГ

Археолог Віталій Киркач поділився інформацією про Катакомбну культуру на території України. Це археологічний блог для 6262.

Катакомбна культура була розповсюджена з 2700-2000 рр. до н. е. у Північному Причорномор'ї (Східна і Південна Україна), Подонні й Нижньому Поволжі, Північному Кавказі. Сучасні дослідники вважають племена Катакомбної культури пращурами індоаріїв.

Цю культуру виділив В. О. Городцов на початку XX ст. Після розкопок в районісередньої течії Сіверського Дінця на початку XX століття В. О. Городцовим буловиділенно ямну та катакомбну культури. Дані культури свої назви отримали за характерним поховальним обрядом.

Для Катакомбної культури характерні родові селища й курганні могильники (поховання у підкурганних катакомбах, у скорченому положенні на боці, посипані червоною фарбою, що символізує вогонь).

Ареал проживання та курган зрубної культури

В могили клали глиняний посуд з орнаментом, нанесеним мотузковими штампами, кам'яного, бронзового та кременевого знаряддя праці, кістяні й бронзовіприкраси.

Катакомбники займалися скотарством і землеробством, знали металургію міді й бронзи, вели обмін з навколишніми племенами, особливо із племенами Кавказу, а через них були пов'язані з Передньою Азією, Іраном, Єгиптом. У племен катакомбної культурибув батьківський рід, виникли передумови для майнової диференціації (поховання вождів і родових старійшин відрізняються більше багатим інвентарем). До кінця 3- й чверті 2- готис. до н. е. племена катакомбної культури були витиснуті з Середньої Волги племенами зрубної культури.

В цілому населення катакомбної культури вело рухомий образ життя, через цеосновна частина матеріалів, полишених ними, являє собою підкурганні поховання. На пізніх етапах існування культури, починається поступовий перехід до осілого способу життя, у зв’язку з цим на території Слов’янського району з’являються невеликі поселення. Одне з таких поселень вивчалося у 1981 р. на території сучасного міста Святогірськ. Щеодна подібна пам’ятка, котра являє собою сезонне поселення (стійбище), була виявлена у 1998 р. при дослідженнях містечка Козача Пристань у місці злиття рік Казенний Торець та Сіверський Дінець. Серед знахідок тут було виявлено велику кількість уламків глиняного посуду, кременевих та кістяних знарядь праці, уламків кам’яних сокир. В цей період осілих поселень катакомбної культури на території Слов’янськогорайону було мало, причому основна їх частина розташовувалася на Сіверському Дінці. Лише в самому кінці існування катакомбної археологічної культури з’являютьсяпоселення й у степу, одне з яких було виявлено у 2000 р. поблизу с. Собольовка.

Сьогодні на території Донецької області налічується близько 20 відомих пам’яток катакомбної археологічної культури: Селимівка, Шпаківка, Ковалівка, Свтогірськ, Мин'ївський Яр, Черевківка, Слов'янськ, Ступки, Радионівка, Кам'янка, Дронівка, Миколаївка, Переїздна, Покровське, Олександрівка, Василівка, Нововселівка, Орловське, Приморське, Маріуполь, Кременівка, Жовтневе.