Військовий потрапив у полон або зник безвісти. Що треба знати

Вони взяли зброю, аби захищати Україну, і зникли "з радарів" у різний період повномасштабного вторгнення. А жінки й матері досі чекають найменших зачіпок і звісток, аби підтвердити статус, дізнатись хоча б якусь інформацію про своїх близьких і продовжують жити та боротись, аби повернути їх додому.

На превеликий жаль, для більшості невідомість затягується. Російська сторона практично повністю блокує підтвердження списків, які надають міжнародні організації. Росія майже не дає полоненим можливості зв’язуватися з рідними та не допускає правозахисників у свої колонії та порушує норми Женевських конвенцій, часто зриває обміни, відмовляється повертати навіть тяжкопоранених.

Самі росіяни намагаються ділити полонених на касти і будувати політику навколо того, які українські підрозділи вони більше ненавидять, а тому – гірше міняють. Але логіку їхніх обмінів все одно важко встановити.

Коли військовий перестає виходити на зв’язок, рідні можуть опинитись у невідомості на довгі місяці. Комусь щастить одразу налагодити контакт з підрозділом і держорганами, а хтось опиняється з болем і невизначеністю сам на сам.

Періодично дружини та матері військовополонених або зниклих безвісти проводять різноманітні акції, аби нагадати владі про свою біль. Конструктивні акції, спрямовані на нагадування про полонених, можуть допомогти обмінам, а деструктивні - навпаки тільки шкодять.

"Акції, які зараз проходять – конструктивні. Ми їх підтримуємо і беремо в них участь. Це регулярні акції по всій Україні й за кордоном, які нагадують українському суспільству і міжнародній спільноті, що є полонені, яких Росія катує, які потребують нашої допомоги і порятунку.

Якби це були якісь деструктивні акції зі звинуваченнями, дискредитацією державних структур – це однозначно грало б на руку росіянам. Вони тоді точно нікого бне випускали, тому що для чого робити обміни, якщо все так добре йде?" - представник Координаційного штабу Петро Яценко.

В Україні з травня 2023 року працює Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються. ЗСУ самі в обов'язковому порядку запускають розшук і подають інформацію до реєстру, якщо мають підстави вважати військового зниклим безвісти або полоненим. Але зазвичай першими б'ють на сполох родичі військового, щойно він перестає виходити на зв'язок.

Зараз безпосередньо займається розшуком:

Що не варто робити:

• Публікувати в соціальних мережах або надсилати стороннім особам фото зниклого військовослужбовця, особливо в військовій формі.
• Публікувати його особисті дані, номери військової частини, бригади, де проходить службу, звання, місце зникнення.

Ці дані збирає загарбник та шахраї.

Україна ставиться до всіх полонених захисників однаково і працює над поверненням з полону всіх. Ми пам'ятаємо за наших побратимів, які в полоні чи зникли безвісти.