Як зберегти своє ментальне здоров’я, проживаючи в прифронтових районах. Поради від фахівців та від жителів Донеччини

Війна в Україні триває не перший рік, і частина людей продовжує проживати в регіонах, що перебувають під постійними артилерійськими та мінометними ударами ворога. Усе це безсумнівно позначається на психологічному стані. Як жителі регіону зберігають своє ментальне здоров'я, що радять профільні фахівці та де шукати безоплатну допомогу від психолога - нижче в нашому матеріалі. 

Обстановка в Донецькій області

На території регіону війна триває з 2014 року, а через вісім років вона переросла в повномасштабну. Частина населених пунктів була зруйнована, частина потрапила під окупацію або перебуває на лінії фронту. Але частина залишилася під контролем українських військ і в цих селах і містах проживають десятки тисяч цивільних.

Добропілля, Олександрівку, Слов'янськ і Покровськ можна вважати умовним тилом, оскільки "прилітає" в ці населені пункти не часто. Відповідно й життя в них відчувається майже мирним. А от у Костянтинівці, Селидовому, Новогродівці чи Сіверську вибухи більш гучні й удари по містах фіксують частіше. Лиман і Святогірськ пройшли через визволення, багато людей були змушені жити під тимчасовою окупацією.

Але незважаючи на це, наслідки війни позначаються на всіх українцях. Наприкінці минулого року міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко говорив, що війна позначилася на психологічному стані близько 14 мільйонів людей.

"Перше, що ми хотіли б, щоб люди робили, - це не шукали психологів, адже не завжди їх можна знайти в населеному пункті, де вони проживають, а мали доступ до психологічної підтримки", - говорив тоді чиновник.

Що говорять про свій психологічний стан жителі Донецької області

Ми поспілкувалися з людьми, які проживають у різних населених пунктах регіону і запитали в них, як на їхньому ментальному здоров'ї позначилася війна і чи вдається їм боротися з її негативними наслідками.

Відповіді виявилися різними, частина людей твердо заявила про те, що мислять позитивно, а від війни вдається відволікатися різними методами. Від прогулянок на свіжому повітрі, до переглядів улюблених серіалів, а хтось віддає перевагу шкідливим звичкам.

Але є й ті, кого війна сильно "підкосила". Одна жінка нам розповіла, що у 2022 році втратила роботу, майже всі її друзі виїхали з рідного міста, а звичний спосіб життя сильно змінився. Тепер вона стала рідше гуляти, за її словами, їй бракує живого спілкування, і перепади настрою вона почала частіше помічати.

І все ж багато хто з жителів порадив намагатися відволікатися, шукати радості в дрібницях. Книги, фільми, прогулянки, поїздки на велосипеді та звичайне спілкування з близькими - все це допоможе отримувати більше позитивних емоцій.

Що про це говорять фахівці

Кандидатка психологічних наук та експертка з психологічної допомоги в кризових ситуаціях Олена Лашко пояснила нам, як жителям прифронтових регіонів може вдаватись зберігати своє ментальне здоров'я.

Олена зауважила, що питання проживання людей у таких регіонах є болючим, оскільки в суспільстві та на державному рівні тривають дискусії на тему того, "як зрозуміти таких людей", адже фактично вони наражають себе на ризик, коли залишаються проживати в прифронтових районах.

Насамперед Олена підкреслює, що на цій темі суспільству важливо не посваритися. Війна триває довше, ніж багато хто міг собі уявити, люди перебувають у досить складних обставинах, тому важливо зберігати згуртованість.

"Якщо ми будемо кожен сам за себе і засуджувати іншого, то нас дуже просто буде перемогти, тому заради спільного майбутнього, спільної України маємо зберігати єдність. А єдність наша має ґрунтуватися на незасудженому і некритичному ставленні один до одного", - сказала психологиня.

Чому люди залишаються вдома і не їдуть подалі від війни

Олена вважає, що люди, які проживають у безпосередній близькості від бойових дій, мають певний "ресурс виживання". Йдеться про те, що рідний дім і рідні стіни для них настільки важливі, що їм краще залишитися там без світла і води, ніж їхати в евакуацію. 

"Я дуже багато чую засуджень щодо рішення залишитися, але треба розуміти, що система ціннісних координат у кожної людини своя, і, можливо, що для людини обстріл не такий страшний, як покинути свій дім", - додала вона.

Психологиня припускає, що в такий спосіб люди зберігають своє ментальне здоров'я, оскільки залишаються вдома. Вона не виключає, що якби вони покинули свій дім і переїхали деінде, то, можливо, саме тоді вони б і "збожеволіли".

Олена вважає, що в таких випадках проявляються неймовірні можливості адаптації людини в екстремальних умовах. Але все ж важливо, щоб у людей залишалася можливість поділитися своїми думками наживо, просто поспілкуватися, і не останню роль у цій справі виконують волонтери, які постійно привозять допомогу на лінію фронту.

Не варто боятися звертатися по психологічну підтримку

Психологиня запевняє, що людям поблизу лінії фронту насамперед потрібно покладатися на свою адаптивність. Водночас вона вважає, що якщо людині стане дуже погано від обстрілів, то, найімовірніше, вона поїде в безпечніше місце. Важливо шукати взаємопідтримку серед оточення, а також намагатися дотримуватися режиму сну і прийому їжі.

А якщо у людей є телефонний зв'язок, то можна сміливо звертатися по психологічну допомогу, і цього явно не варто боятися або соромитися. Олена пояснює, що звернутися до фахівця за психологічною підтримкою не є проявом слабкості та як аналогію наводить приклад із походом до стоматолога. І правда - адже в такому разі людина не вважає себе слабкою - вона просто йде по допомогу до спеціально навченої людини.

У роботі психолога є певний етичний кодекс і серед його положень є поняття конфіденційності. Йдеться про нерозголошення інформації про консультацію, про зміст консультації і те, що відбувалося під час розмови.

"Звернення до психолога нормальне і безпечне, тому що є певні правила за якими працює психолог", - додала вона.

Допомога від "Української асоціації психологічної підтримки"

Олена є головою громадської організації "Українська асоціація психологічної підтримки", що була заснована в рамках діяльності проекту "Гаряча лінія підтримки" при Українському ветеранському фонді Мінветеранів України.

За її словами, у своїй діяльності вони фокусуються на психологічній допомозі людям, які постраждали внаслідок воєнних дій в Україні. Це стосується:

• внутрішньо переміщених осіб;

• волонтерів;

• рідних і близьких загиблих захисників, зниклих безвісти;

• ветеранів та членів їхніх родин;

• усіх, хто потребує підтримки в цей важкий для України час.

Асоціація пропонує групи психологічної підтримки та взаємопідтримки, що діють на постійній основі в онлайн форматі та очно, а також тренінги, ресурсні зустрічі, групи емоційного розвантаження та інші форми групових занять, спрямованих на покращення психологічного благополуччя. 

Більше інформації про діяльність "Української асоціації психологічної підтримки" можна дізнатися звернувшись за телефоном +38 (093) 080-21-42 або перейти запосиланням на сайт.

Де ще можна отримати безоплатну психологічну допомогу

Дорослі можуть звернутися на лінію міжнародної гуманітарної організації "Людина в біді" - 0 800 210 160. Також допомогу можна отримати, якщо звернутися на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО "Ла Страда-Україна" - 0 800 500 335.

Крім цього, допомогу надають:

• Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine - 7333

• Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції - 0 800 211 444

• Гаряча лінія Служби психосоціальної підтримки військовослужбовців та їхніх сімей ГО "Громадський рух "Жіноча сила України" - 0 800 332 720

Для дітей та підлітків також передбачені можливості щодо отримання психологічної підтримки. Її надає національна гаряча лінія для дітей та підлітків - 0 800 500 225. Також є онлайн допомога на платформі Teenergizer та krisenchat Ukrainian.

Окремо варто розповісти про групи підтримки та взаємопідтримки. Приміром ГО "Інститут психології здоров'я" буде корисним для людей, які втратили близьких унаслідок смерті, а також для родин, у яких є зниклі безвісти або полонені. ГО "Моє Коло" може надати допомогу для родин загиблих, волонтерів, родин військових та тих, хто почувається виснажено. А проєкт психологічної підтримки  "ПОРУЧ" буде корисний для підлітків, батьків і педагогів.

Автор: Дмитро Браславський