Картки не блокуватимуть, але знизять призовний вік - що пропонує новий законопроєкт про мобілізацію

Верховна Рада 7 лютого в першому читанні ухвалила урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. Але це ще не остаточна його версія, і до нього є зауваження.

На Різдво у Верховній Раді зареєстрували перший варіант законопроєкту про посилення мобілізації. Законопроєкт викликав багато суперечок та обговорень, тож його відправили на доопрацювання, навіть не винісши у перше читання.

Міністерство оборони доопрацювало його і вдруге внесло вже у 2024 році. Законопроєкт, як пояснює Міністерство та інші центральні органи влади, потрібен, аби забезпечити облік максимальної кількості військовозобовʼязаних для поповнення лав війська, які зазнали втрат під час повномасштабної війни з росією.

Як озвучив раніше президент Володимир Зеленський, потреба складає близько 500 тис. людей.

ВР 7 лютого підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. За нього проголосували 243 нардепи.

Далі - внесення правок до 21 лютого і друге читання. Тобто найбільш ймовірно, що буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і набере чинності через місяць, тобто у квітні. Це за умови, що до нього більше не буде зауважень і правок.

Що відомо про законопроєкт №10449?

Він пропонує знизити вік мобілізації з 27 до 25 років. Володимир Зеленський заявив, що не ветуватиме закон, якщо автори наведуть переконливі аргументи щодо такої норми.
В усіх військовозобовʼязаних має зʼявитися "електронний кабінет призовника".
Військовозобовʼязані мають протягом 60 днів оновити свої облікові дані у ЦНАПі, ТЦК або в електронному кабінеті призовника.
Отримавши повістку, військовозобов’язані мають прибути у зазначений термін та в зазначене місце.
Порядок вручення повістки суттєво спрощується. Її можуть вручити не тільки особисто, а й через електронний кабінет призовника.
Якщо рекрут прибув за повісткою в ТЦК, він матиме додатково два місяці, щоб пройти військово-лікарську комісію та владнати свої справи перед тим, як приєднатися до війська.
Якщо у встановлений термін громадянин не прибув до ТЦК, поліція може його доставити примусово. Або ТЦК може відправити вимогу про виконання обов’язку.
Законопроєкт передбачає санкції для військовозобов’язаних та резервістів, які саботують виконання військових обов’язків.
Для застосування найсуворіших санкцій щодо військовозобовʼязаних потрібне буде рішення суду.

Хто і за що критикував законопроєкт?

Комітет ВР визнав оновлений законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики. Вони проявляються в тому, що:

Кабмін визначатиме, хто з правоохоронних та антикорупційних органів матиме бронь, а хто має бути мобілізованим;
Кабмін може ще більше обмежити виїзд за кордон для інших категорій без жодної чіткості;
Законопроєкт не вносить ясності щодо того, які документи треба надати тим, хто доглядає за особами з інвалідністю, аби довести цей факт;
Можуть бути ризики при накладанні стягнення за невідкриття електронного кабінету призовника.

Читайте: Казав, що відібрали телефон і організували ВЛК за 5 хвилин - на Львівщині чоловік відмовився від мобілізації

Що не так із законопроєктом на думку Омбудсмена Дмитра Лубінця:

У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

Пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть відповідальність. Доцільніше закріпити у ньому можливість реєструвати електронний кабінет.

Питання надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років суперечать Конституції. Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, ДПСУ.

Щодо позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. Усім іншим категоріям здобувачів освіти право на звільнення від призову зберігається. Тож це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.

Прописано те, що призов на військову службу під час мобілізації відбувається незалежно від місця перебування на військовому обліку (Тобто можна призвати у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії поза межами місця проживання тощо). Проте, як показує аналіз звернень до Офісу Омбудсмена, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову. Тому що медичні документи і ті, які дають право на звільнення від призову, громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним.

Також чинна редакція Закону «Про альтернативну (невійськову) службу» не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу. Однак є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов'язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.

Також 6 лютого Дмитро Лубінець додав, що після наради з Міністром оборони України Рустемом Умєровим дійшов такого висновку: законопроєкт необхідно ухвалити у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати.