"Один в один схожі". Для чого краматорські винахідники виготовляють російські міни

IT-компанія з Краматорська Донецької області виготовляє до вісімдесяти різновидів макетів вибухонебезпечних предметів — гранати, пелюстки, снаряди, протипіхотні та протитанкові міни.

Роблять моделі в розрізі та розбірні. Навіщо підприємство виробляє російські та радянські міни, хто та для чого їх замовляє — дізнавалося Суспільне Донбас.

Краматорські айтівці з початку повномасштабної війни почали випускати 3D-макети вибухонебезпечних предметів. У виготовленні продукції одночасно на підприємстві задіяні до сотні машин, розповідає один зі співзасновників компанії Сергій Гаков.

"Ми співпрацюємо з рятувальниками та військовими й вивчаємо, що їм потрібно для тренувань. Наша територія всіяна вибухівкою радянського та російського виробництва. Ми вивчаємо її, самі розробляємо макети або друкуємо елементи вже з готових", — розповідає підприємець.

Як зазначають винахідники, вони створюють до вісімдесяти різновидів: гранати, пелюстки, протипіхотні та протитанкові міни тощо. Роблять макети в розрізі та розбірні. До кожного є інструкція, а також QR-код для інтерактивного навчання. Їх вже активно використовують сапери та рятувальники для опанування навичок роботи з міношукачами та металодетекторами у польових умовах на полігонах, розповідає інший співвласник підприємства Богдан Тристан.

"Уже було кілька гучних випадків з нещасними випадками, коли на виставках та навчаннях страждали люди, бо мали справу зі справжньою зброєю. В Україні дуже бракує навчальних макетів. У першу чергу вони потрібні для тих, хто працює з вибухонебезпечними предметами, бо є міни-пастки, наприклад, такі, що самі ліквідуються, і саперам, як мінімум, потрібно знати, який вони мають вигляд, з чого складаються, як їх знешкодити. Тим більше у нас є макети з металевим наповненням. Це важливо для практичних тренувань", — пояснює Тристан.

Іван Мовчан проректор Львівського вишу, де готують зокрема фахівців з цивільної безпеки, підтверджує: якісні наочні макети для навчання саперів, рятувальників, піротехніків потрібні.

"Правильне поводження з вибухонебезпечними предметами — питання дуже нагальне. За різними оцінками, наша держава є однією з найбільш замінованих у світі. У наших лабораторіях є подібні, але знатися на мінах тепер мають не лише фахівці, яких ми готуємо. Був присутнім на одному з волонтерських тренувань з тактичної медицини і там організатори моделювали таку ситуацію, коли на шляху до умовних поранених були міни. Так от, наявність таких 3D-моделей сприяли учасникам навчань візуалізації небезпеки, яку несуть такі снаряди", — каже проректор Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

Двометрові фугасні снаряди-муляжі для військових

Запит на такі прототипи зброї також є від військових частин, каже айтівець з Донеччини. Подібне замовлення підприємці вже мали від мінометників.

"Навчати людей на справжніх — це небезпечно, такі муляжі виручають. Максимальний розмір макета в нас був майже два метри — це 152 мм осколково-фугасний снаряд. По вазі наші ВНП легші за оригінал, бо пластикові, але можемо робити й вагові, якщо це потрібно, наприклад, як з гранатами для метання", — розповідає Богдан Тристан.

Мінна безпека для школярів

Коли після деокупації Святогір'я підприємці на власні очі побачили заміновані місто та села навколо нього, вирішили друкувати стенди про мінну безпеку, розповідає Богдан Тристан. На них вони розміщують інформацію про найпоширеніші вибухонебезпечні предмети.

"Торік такі інформаційні дошки були орієнтовані на "пункти незламності". Цей проєкт з мінної безпеки фінансували іноземні партнери, а замовниками виступила Державна служба з надзвичайних ситуацій. А ще до війні ми займалися освітою та шкільними лабораторіями, тому вирішили запустити пілотний проєкт і в навчальних закладах", — розповідає краматорець.

Різновидів вибухівки, яку російська армія по собі лишає у містах та селах Донеччини, багато, каже Сергій Гаков. І додає — макети вибухонебезпечних предметів, які вони виготовляють, також застосовуються для навчання мінної безпеки цивільних.

"Вони з пластику, оригінального розміру й один в один схожі на оригінал. Цілком безпечні, тобто діти можуть брати їх в руки, розкручувати, вивчати — аби в реальному житті знати як виглядає небезпека", — наголошує Гаков.

За даними ЮНІСЕФ, в Україні через міни й вибухонебезпечні предмети з 24 лютого 2022 року станом на 23 жовтня 2023 року вже постраждали 68 і загинули 14 неповнолітніх дітей.

Читайте:

• Ракетний удар по піцерії у Краматорську: розслідувачі назвали бригаду, яка, ймовірно, вчинила злочин

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Слідкуйте за нами в Instagram

Та телеграм: https://t.me/news6262