Усе починається зі школи: які профілі обирають старшокласники Слов’янська

У нашій країні дуже поширена ситуація, коли людина отримує в університеті одну професію, а працює зовсім у іншій сфері. Але усе починається зі школи.

Один з журналістів сайту 6262 у своєму блозі розглядав декілька ситуацій, які призводять до того, що молода людина обирає непотрібну їй у майбутньому професію: коли на професію немає попиту, коли професію обирають батьки, коли на вибір вплинула спеціалізація старших класів (наприклад, коли у школі гуманітарний профіль, а людина хоче поступити на програміста).

Читайте: «Лучше идти работать, чем тратить пять лет на диплом, который никому не нужен»

Вибір майбутнього шляху багато у чому залежить від школи, бо саме там усе розпочинається. Українські школярі, в основному, обирають той профіль, що й більшість їх однокласників.

Які профілі у старшокласників Слов’янська

Ми вирішили дізнатися, яка складається ситуація у слов’янських школах. Для цього звернулися до заступниці начальника міського відділу освіти з навчально-виховної роботи Марини Хохлової.

Згідно інформації, яку нам надали в управлінні освіти, 93% старшої школи у Слов’янську (1223 учні) навчаються за профільною програмою. Універсальним навчанням охоплено 86 учнів дистанційної школи.

Більшість учнів у 2019/2020 навчальному році обрали українську мову (25% учнів), інформатику (22%) та українську літературу (21%). Іноземну мову обрали 14% учнів. Заступниця каже, що такий вибір обумовлений тим, що ЗНО з мови та літератури обов’язково здають усі. Але з наступного року математика буде тежобов’язковим предметом – не можна буде обирати між нею та історією України.

Меншість традиційно обрала точні науки: правознавство та математика – 5%; біологія та екологія, поглиблене вивчення математики – 4%; економіка і технології – 2%.

Як обирають профіль у школах

За словами заступниці начальника управління освіти, профіль у школах обирають щороку із урахуванням освітніх запитів та потреб більшості учнів, матеріально-технічної бази, кількості кадрів, навантаження вчителів. Також враховується наповненість класів, тобто норматив – 25 учнів, тому що освітню субвенцію школи отримують із цієї кількості. Це не означає, що протягом багатьох років у школі буде один і той самий профіль – він може змінюватись. Але, враховуючи усі ці умови, школа не може підбирати освітню програму для кожного старшокласника індивідуально.

Марина Хохлова каже, що інколи в управління приходять незадоволені батьки із скаргами на те, шо школи не надають тих можливостей, які вони б хотіли. У місті, на жаль, немає практики, коли учні перед старшими класами переходять у іншу школу, де профіль більше відповідає потребам. Навіть коли ця інша школа знаходиться поруч із рідною. Тому обирають ті профілі, які зацікавлюють більшість.

Чому «йдуть за колективом»

Багатьох від зміни школи зупиняє страх перед новим колективом, новими вчителями та умовами. Але спеціалістка стверджує, що в жодній школі міста немає проблеми переповнених старших класів, тому переходити можна вільно. Усього 1319 учнів 10-11 класів, а старших класів у Слов’янську 54. Виходить, у всіх класах у середньому по 24 учні.

Ще одна причина може бути через брак інформації, які профілі є в інших школах, скільки там старшокласників та яка програма. Тому що кожна школа – це такий собі закритий міні-всесвіт.

Щодо адаптації, то на цей випадок у школах працюють психологи, які повинні моніторити обстановку.

Щоб було як у розвинутих країнах

Багато хто з батьків та дітей вважає, що було б ідеально із західною системою навчання – кожен обирає ті предмети, які йому потрібні, і ніхто не підлаштовується під більшість. Марина Хохлова каже, що приблизно щось подібне у нас можливо – розділити клас на дві групи, якщо кількість дітей дозволяє. Одна група буде вивчати точні науки, інша – гуманітарні, але усі інші не профільні предмети вони вивчатимуть разом. Знову ж, головна умова такого розділення – достатня кількість учнів.

Щодо не профільних предметів, то заступниця каже, що школа може змінювати кількість їх годин. Повністю прибрати додаткові дисципліни неможливо, але трохи зменшити навантаження цілком реально. І якщо раніше учні «ганялися» за гарними оцінками з усіх предметів для хорошого атестату, то зараз у цьому вже немає сенсу, бо атестат більше не має такого сильного впливу на ЗНО та вступ до університету.

«Якщо людина має усі «дванадцять» в атестаті, то це лише на десять відсотків покращить результати ЗНО. А якщо людина здала свій профільний предмет, наприклад математику, лише на сім балів, то інші «дванадцять» не виправлять ситуацію», - каже Марина Хохлова.

У наступному матеріалі читайте про те, які вищі навчальні заклади обрали випускники минулого навчального року.