"Зі старого тут залишилися лише стіни" - директор опорної школи Слов’янська (відео)

Загальноосвітня школа №13, яка стала опорною у Слов’янську, нарешті відкрилася і прийняла своїх учнів на навчання. Хоча для цього і знадобилося два роки. Щоб подивитися, в яких умовах навчаються тепер діти, журналісти сайту 6262.com.ua відвідали школу, поспілкувалися з директором Анатолієм Погорєловим, учнями та вчителями школи.

Будівля школи одразу кинулася в очі на фоні сірих будівель. Яскрава, жовта, гарна. На вході на територію школи нас зустрів охоронець і запитав, до кого ми приїхали. Охорона школи працює. На дворі школи встановлені лавочки, саме там ми зупинилися, щоб розкласти обладнання. В цей час зателефонували директору, щоб повідомити про те, що вже прийшли. Мали час, щоб почати знімати двір та саму будівлю школи.

Через декілька хвилин нас зустрів директор - Погорєлов Анатолій Іванович, повів до центрального входу , дорогою роозповідаючи про те, як змінилася школа, як відремонтували саму будівлю та що ще планують доробити.

Ми запитали також про те, чому не було святкового відкриття, адже у нас народ звик, що навіть зупинку відкривають з червоною стрічкою та кульками. Анатолій Погорєлов відповів, що напередодні виборчої кампанії не хотів, щоб відкриттям школи маніпулювали різні політичні об’єднання та сили. Саме тому, відкриття стало святом для дітей та вчителей, які навчаються та викладають у цій школі, але не для сторонніх людей.

Вже на вході до школи стало зрозуміло, що нас очікує екскурсія по зовсім новому закладу освіти. До директора тим часом підійшов молодий чоловік, який приніс документи на дитину, що вступатиме в цю школу в наступному році. 

Ми пройшли у внутрішній двір школи, поки директор пішов приймати документи. Найперше, що привернуло увагу - велика скульптура з Маленьким принцем, що сидить на своїй планеті. Друге - годинник зверху будівлі. Трохи далі - дитячі майданчики, куди виводять погратись учнів молодших класів. Як раз під час того, як ми знімали двір, на вулицю вийшли два класи першачків. Одна дівчинка в руках тримала планшет. "Вона у нас блогер", - посміхнулася нам вчителька. Діти побігли гратися на майданчик, а ми увійшли назад до школи. Якраз продзвенів дзвоник і діти зі всіх класів побігли до їдальні. Заходити туди у верхньому одязі та з апаратурою ми не наважилися. Єдине, що можна сказати, звідти діти виходили з різними булочками і задоволеними обличчями. 

Нас знову зустрів директор школи і розпочав невеличку екскурсію по школі.

Ми почали з кімнати чергового, де за столом сидів чоловік. По школі розставлено 26 камер стеження. Все, що знімають камери, виведено на екран, за яким стежить охорона. Також по школі встановлена пожежна система і є система оповіщення.

Ми піднялися на другий поверх. Одразу помітили ліфт, який зроблений для дітей, які не можуть самостійно піднятися на верхні поверхи по сходах. Поки що ліфт відключений, бо в школі немає дітей з інвалідністю, які б його потребували. Але Анатолій Іванович сказав, що як тільки у школі почнуть вчитися дітки, які потребуватимуть цього, ліфт одразу включать. 

На другому поверсі ми зайшли у бібліотеку. У школі цю кімнату сприймають не лише, як місце де видають книги, але як своєрідний інформаційний центр. На стендах нові українські книжки. Нові стелажи, світле приміщення. Біля вікна стоять столи. В бібліотеці можна не лише читати, але, за потреби, і посидіти в інтернеті. WiFi, до речі, відкритий по всій школі. Проходячи повз класи, було складно не помітити у коридорі яскраві стіни - кольорові малюнки, написи. Під час перерви встигли потрапити до зони відпочинку старшокласників. Там було багато підлітків, які грали в настольний теніс та шахи. Хоча там також бігали і молодші.

Там же, на другому поверсі зайшли до актової зали - 150 місць для глядачів, нова сцена, музичне обладнання, прожектори. Директор жартує, що тепер там можна проводити "Євробачення". Чекають на закупівлю проектора.

Встигли подивитися і як облаштовані класи - нові парти, стільці, інтерактивна дошка, принтер для вчителя. Потрапили на урок української мови. Вчителька швидко увімкнула інтерактивну дошку, яка, до речі, може і слугувати екраном для трансляції фільмів, або наочного матеріалу.

Завітали і до майстерні, де проходять заняття для хлопців. Всі учні мають потрібне обладнання. У приміщеннях токарні станки і багато іншого обладнання, яке допоможе дітям навчитися робити щось своїми руками. Школа чекає також на закупівлю швейних машинок для дівчат.

Поверхи для молодших класів оздоблені яскраво. Одразу зрозуміло, що тут навчаються ще зовсім маленькі діти. В очах учнів та вчителів - захоплення. Нова школа зовсім відрізняється від тієї, що була до того. Анатолій Іванович розповів, що на наступний рік до першого класу набрали вже близько 140 учнів. Будуть формувати чотири класи. Заявки досі надходять. Стовідсотково школа повинна прийняти дітей, які проживають у тому районі. Між тими, хто живе в іншому районі буде проходити відбір.

Лідія Хаустова
Олександра Пилипенко

Після цієї екскурсії пішли поговорити з директором, розмову можна побичити у відео зверху.