Як українські кіберзахисники борються з російською пропагандою та фейками в умовах війни

Під час повномасштабного вторгнення російська пропаганда використовує всі можливі методи, аби сіяти хаос і дезінформацію. Один із найнебезпечніших інструментів у її арсеналі - фейки, які поширюються через соціальні мережі, месенджери та сайти. Проте українські кіберзахисники активно протидіють цій загрозі. Ми поспілкувалися з інспектором відділу протидії кіберзлочинам Тарасом Мочернюком, аби дізнатися більше про цю роботу.

Російська дезінформація не знає меж. Щодня в українському інформаційному просторі з'являються сотні нових фейків, які спрямовані на дискредитацію української влади та ЗСУ. За словами Тараса Мочернюка, кіберполіція фіксує спроби ворога впливати на свідомість громадян через маніпуляції, а також створення і поширення фальшивих новин.

"Найчастіше це емоційно забарвлені повідомлення, які викликають страх, паніку або обурення. Російські спецслужби активно використовують боти та анонімні акаунти для розповсюдження таких матеріалів", - розповідає Тарас.

Кіберполіція України, разом із іншими державними структурами, щодня здійснює моніторинг соціальних мереж та інтернет-простору. 

Мета такої роботи - виявити пропаганду, дестабілізуючі фактори та інші загрозливі елементи. У разі виявлення підозрілої інформації, її передають до Ради національної безпеки і оборони України.

Окрім відстеження та ідентифікації сторінок, що займаються дезінформацією чи пропагандою, створили спеціальний проєкт під назвою “Брама”. 

Канал "Брама" у Телеграмі дозволяє подавати скарги на сторінки в соцмережах, що поширюють дезінформацію чи російську пропаганду. 

У Телеграмі також є чат-бот BRAMA, який можна знайти через пошук. 

Користувачі надсилають сюди сторінки, що, на їхню думку, містять фейки чи пропаганду. 

Далі модератори перевіряють цю інформацію, і після цього вона потрапляє на блокування через Telegram-канал BRAMA. У даному випадку, коли ми підключаємо наших громадян (волонтери) до цього проєкту, щоб повідомляти про небезпечні ресурси, так само і долучатися до блокування їх. Коли людина бачить якусь неправомірну інформацію, вона згідно рекомендації проєкту здійснює скаргу на цю сторінку чи веб-сайт. На основі скарг алгоритми телеграму блокують той чи інший ресурс. 

Окрім завдань, на каналі публікують поради з кібергігієни та різний розважальний контент.

Як долучитися до проєкту "Брама"?

Тарас Мочернюк розповідає, що проєкт “Брама”, започаткований у 2018 році, спочатку мав на меті боротьбу з наркошопами, продажем зброї та іншими незаконними діями в інтернеті. Першочерговим завданням було збирання даних про ці ресурси. 

Громадяни можуть легко долучитися до проєкту, подаючи інформацію через офіційні канали. Це дозволяє ефективно реагувати на загрози та забезпечувати інформаційну безпеку країни. 

Співпраця між громадянами України та державними органами значно посилює здатність протидіяти ворожій пропаганді та зберігати єдність суспільства в умовах сучасних викликів

Адміністратори перевіряли ці повідомлення, а користувачі могли надсилати фотографії магазинів з конкретними адресами, де з'являлися наркошопи (неофіційна, сленгова назва місця або платформи, де незаконно продаються наркотичні речовини).

А з початку повномасштабного вторгнення був створений проект “StopRussia | MRIY” . Основною метою цього проекту стала протидія інформаційним атакам ворога, адже в сучасній війні йдеться не лише про бойові дії на фронті, а й про боротьбу за розум людей. 

Ворог активно намагається проникнути в інформаційний простір і маніпулювати свідомістю громадян, через поширення дезінформації та пропаганди.

Сьогодні це не лише Telegram-бот, а й повноцінна платформа, яка налічує майже 150 тисяч підписників. Крім того, існує веб-сайт, де громадяни можуть не лише подавати скарги, а й проходити курси з кіберграмотності, отримувати інформацію про нові шахрайства та отримувати сертифікати.

Тарас Мочернюк розповідає, що особливо йому подобається розділ, який містить сленг молоді.

"Це не тільки цікаво, але й стимулює людей до навчання. Тому, якщо ваші діти чи онуки не розуміють, про що йдеться у розмовах, вони можуть перейти до цього онлайн-ресурсу та ознайомитися із сучасним мовним сленгом".

Від початку повномасштабного вторгнення завдяки цьому проєкту було заблоковано більше 30 тисяч ресурсів. Найбільший ресурс, який був заблокований, налічував близько 8 мільйонів користувачів.

"Це був російський телеграм-канал. Тому я вважаю, що 30 тисяч ресурсів – це не так погано" - ділиться інспектор. 

Фейки важливо аналізувати саме з аналітичної точки зору. Важливо ставити питання, а кому вони важливі. Для чого це? Важливо ставити питання, чи ви це бачили в офіційних джерелах. 

Дуже часто проросійські сили люблять маніпулювати та цим апелювати, щоб посіяти певну паніку. Як показує практика, на жаль, анонімні телеграм-канали дуже часто маніпулюють нашими громадянами. У тому числі, коли оголошена повітряна тривога, у телеграм-каналах можуть зʼявлятися повідомлення де пишуть запитання, чи справді ти українець. Тобто, змушують людей таким чином підписатися на сторонні ресурси. Це не етично, як мінімум. І, мабуть, я б на такі канали краще не підписувався, взагалі".

Інспектор розповідає, що кіберполіція не займається розвінчуванням фейків, а боряться з зловмисниками.

"Ми працюємо для того, щоб наші громадяни не велися на фейки, шахрайства та інші небезпечні проти себе вчинки. Проводимо регулярно навчання, для військових у тому числі. Тому що, як правило, зловмисники дуже часто хочуть ошукати саме військових або їхніх близьких. Наприклад, був випадок, коли шахраї виманили в матері героя кошти, які їй виплатила держава за його загибель.Частину цих коштів все-таки повернули". 

Про виклики 

Пропагандистські ресурси, особливо великі, мають необмежені ресурси. 

"Тобто, якщо ми блокуємо один, то швидше за все, з'явиться ще таких 10. Найбільші труднощі, мабуть, це проблеми з людьми, які під приводом того, що вони активісти чи патріоти, дуже часто маніпулюють даними, маніпулюють цифрами, вони фотографують приміщення військових, фотографують приміщення військової техніки. Ми регулярно викриваємо колаборантів".

Плани на майбутнє

"Щодо великих планів, то головним пріоритетом є розробка ефективних механізмів протидії ворогу, що є зараз у процесі. Також важлива наша боротьба з шахрайством, адже шахраї постійно застосовують нові методи впливу на громадян. Ми працюємо над створенням механізмів, які дозволяють нейтралізувати ці загрози, зокрема, намагаємося впроваджувати більше автоматизованих рішень".

Та ж проблема з дезінформацією. Якщо інформація не надходить з офіційних джерел або від надійних ЗМІ, їй не можна довіряти. Не треба її поширювати чи передавати іншим. Типовий приклад шахрайства, коли в чатах надходять повідомлення, що якась міжнародна організація готова виплачувати гроші громадянам через війну в Україні. Особливо це було актуально на початку повномасштабного вторгнення, коли люди активно поширювали такі чутки через "сарафанне радіо" в групових чатах.

"Проблема в тому, що навіть якщо ви розумієте, що це шахраї, довести це старшому поколінню, наприклад, бабусі, буває важко. Багато хто може випадково отримати 50 або 100 гривень на рахунок і не усвідомлювати, що це шахрайство. У такому разі потрібно бути дуже терплячим і довго пояснювати, чому це не варто довіряти".

Люди не повинні піддаватися маніпуляціям шахраїв

Молодь може допомогти, в тому числі через програми, як університети третього віку (основним завданням університету є сприяння розвитку і підтримки фізичних, психологічних, соціальних здібностей людей похилого віку), які ми також підтримуємо. 

Щодо молоді, у кіберполіції намагаються виховувати критичне мислення.

До прикладу, як ситуації коли у інтернеті пропонують заробити гроші.  “Наприклад, що за один лайк вам платять 30 гривень. Якщо помножити це на кілька лайків на день, це не буде великих заробітків. Такі схеми часто обманюють, хоча в реальному світі за просту роботу не платять великі гроші”.

Інспектор пояснює, що потрібно просто розуміти, хто поширює цю інформацію, і наскільки вона є правдоподібна, і в першу чергу, хто від неї отримує вигоду.

Попри те, що заявляють в кіберполіції, важливо розуміти, що обмеження інформації в умовах воєнного стану не є цензурою, і передбачено у статтею 10 Європейської Конвенції про права людини та основні свободи. Політична цензура, боротьба з політичними опонентами або інші прояви порушення свободи слова під приводом боротьби з фейками не є припустимими в демократичному суспільстві. Боротися з фейками і дезінформацією необхідно, але ця боротьба повинна бути прозорою, обґрунтованою і відповідати правам людини.

Свобода слова – це фундаментальна цінність, яка, навіть у складні часи, має залишатися орієнтиром для демократичного суспільства.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.