Щоб розпочати наступ на Слов’янськ і Краматорськ: навіщо російські війська на Харківщині прориваються до Осколу

На Куп’янському напрямку російське угруповання прагне вийти на кордон по річці Оскіл на максимально можливій ділянці фронту, щоб розпочати наступальну операцію в бік Слов’янська та Краматорська.

Про це пише військовий аналітик, координатор групи “Інформаційний спротив”, полковник запасу Костянтин Машовець, - передає Новинарня.

“На даний момент очевидно, що командування УВ “Запад” противника на Куп’янському напрямку реалізує задум-план якоїсь оперативно-тактичної наступальної операції. Її головною метою, швидше за все, є вихід військ противника на бар’єрний рубіж по річці Оскіл на максимально можливій по фронту ділянці. Ймовірно, напрямком головного удару в цій операції, який явно завдає 1-ша танкова армія противника, його командування обрало загальну дирекцію Крохмальне – Глушківка”, – зазначив аналітик.

Він також припустив, що в разі сприятливого для противника розвитку ситуації його командування ухвалюватиме рішення щодо подальших дій щодо до самого Куп’янська та, ймовірно, в бік села Борова.

“Протягом двох крайніх тижнів, противнику на Куп’янському напрямку, очевидно, вдалося досягнути в тактичній зоні достатньо відчутних успішних результатів. Хоча, звісно, не все йому там вдається так, як йому хочеться (чи краще сказати, як він собі напланував)”, — зауважив Машовець.

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Ситуація на окремих відрізках

Ситуація по напрямках на Харківщині за оцінкою Костянтина Машовця:

1. На напрямку Синьківка – Петропавлівка противнику (очевидно, силами кількох мотострілецьких батальйонів 25 омсбр) вдалося обійти Синьківку із заходу і просунутися до річки Гнилиця – вздовж залізниці, вже за узліссям лісового масиву.
   Очевидно, на цьому напрямку ЗС рф спробують найближчим часом “занести” свій фланг на схід і перерізати пару польових доріг, які ведуть до Синьківки з півдня. Також їхня мета тут – вийти до Осколу навпроти села Голубівка, розташованого на правому березі річки. Мета цих дій – вибити передові загони Сил оборони, які відбивають ворога в районі Синьківки, та змусити їх відступити в бік Петропавлівки.
2. На напрямках Іванівка – Степова Новоселівка та Кислівка – Степова Новоселівка росіянам поки що не вдалося домогтися суттєвих успіхів, попри численні атаки та штурми впродовж минулих двох тижнів.
   Ймовірно, це пояснюється тим, що командування 1-ї танкової армії ЗС рф змістило напрямок застосування своїх основних зусиль трохи південніше на напрямки Табаївка – Глушківка та Піщане (нижнє) – Кругляківка.
   Однак, швидше за все, сили та засоби противника на цьому напрямку (це 47-ма танкова дивізія, її 272-й мотострілецький та 153-й танковий полки) протягом якогось найближчого часу відновлять активні наступальні дії, причому одночасно із силами та засобами 6-ї загальновійськової армії та 11 АК, які діють по напрямках Вільшана – Петропавлівка та Першотравневе – Петропавлівка.
   Мета ворога на цій ділянці – вийти на кордон Петропавлівка – Новоосинове, захопивши ці населені пункти. Після цього можливе просування до Курилівки та Ківшарівки.
   Наразі у смугах дій цих тактичних груп УВ “Запад” противнику вдалося досягнути досить обмежених тактичних успіхів. Однак із виходом його передових підрозділів до річки Оскіл поблизу Кругляківки, в районі розбитої переправи в Сенькове, варто найближчим часом очікувати різкої активізації цих сил і засобів росіян на згаданих напрямках.
   Командування противника докладе максимум зусиль, щоб мінімізувати розміри та обсяг “відрізаної” (північної) частини нашого плацдарму на Осколі й створити для себе найзручніші умови для захоплення Куп’янська-Вузлового та ліквідації цієї частини нашого плацдарму.
3. Головним успіхом армії рф на Куп’янському напрямку став вдалий тактичний прорив: спершу Табаївка – Піщане (нижнє) й від Піщаного – на Кругляківку.
   На відміну від північніших ділянок цього напрямку, тут росіяни активно застосовують штурмові підрозділи з чималою кількістю бронетехніки.
   На цьому напрямку українські війська мають справу з такою собі методою противника під умовною назвою “таран”, коли росіяни шляхом ущільнення бойових порядків своїх передових підрозділів і створення “розчавлюючої” переваги у силах та засобах, в тому числі шляхом концентрації бойової техніки та особового складу, намагається проламати “в лоб” передові позиції українських військ. І, буває, досягають певних результатів у цій справі.
4. Ще один напрямок руху, де у росіян є успіхи, – це просування у напрямку Джерельне – Вишневе – в бік Борової. На цій ділянці російським військам вдалося форсувати річку Чорний Жеребець у районі Андріївки.
   Вочевидь, підрозділи 12-го танкового полку та 423-го мотострілецького полку 4-ї танкової дивізії, які діють на цьому напрямку, найближчим часом спробують просунутися в бік Першотравневого та Зеленого Гаю, розвиваючи свій успіх.

Висновок

“Отже, що все це означає в оперативно-тактичному сенсі? На цей час прослідковується цілком очевидний зміст задуму командування противника, який умовно можливо розділити на два основних етапи:

1. етап прориву;
2. етап стискання.

Сенс першого етапу явно полягає у швидкому та “нищівному” прориві дивізій 1-ї танкової армії противника до річки Оскіл на максимально можливій по фронту ділянці. І, таким чином, відрізання північної, меншої частини нашого плацдарму на цій річці, від основної, південної частини.

При цьому 47-ма танкова дивізія 1-ї танкової армії й сили та засоби зі складу 6-ї загальновійськової армії та 11-го армійського корпусу грають допоміжну “партію”, попередньо намагаючись одночасно з проривом 2-ї мотострілецької та 4-ї танкової дивізій поступово витісняти наші війська у північній частині плацдарму максимально на захід.

А сенс другого етапу, очевидно, полягає у подальшому одночасному стисканні з кількох напрямків та ліквідації цієї “відрізаної” північної частини нашого плацдарму. Цей етап повинен закінчитися взяттям противником Куп’янська-Вузлового й лівобережної частини самого Куп’янська”, – вважає Машовець.

На його думку, ці дії противника й наполегливість ЗС рф щодо виходу до Осколу, — частина загального плану створення північного фасу Сіверського виступу північніше від Сіверського Донця.

“Якщо навіть якась частина українських військ утримається між Лиманом, Ямполем та річкою Чорний Жеребець, північніше він Сіверського Донця, для противника це не матиме особливого значення, якщо він займе достатньо широку по фронту ділянку по лівому березі Осколу між Куп’янськом та Боровою.

Адже, для того, щоб потім розпочати наступальну операцію у бік Слов’янська та Краматорська з півночі, противнику навіть не потрібно буде форсувати Оскіл, а лише організувати наступ строго з півночі на південь, вздовж його лівого берега, “стартувавши” від Борової. Тим більше, що в такому разі, його правий фланг буде прикритий самим Осколом.

Тому якщо поставити собі питання, навіщо вони так вперто пробиваються до Осколу, несучи цілком співставні із Покровським напрямком втрати, саме зараз, відповідь на нього стає очевидною – на Осколі зараз вирішується майбутній характер дій противника в районі стику Харківської, Донецької та Луганської областей“, – підсумовує Машовець.

Читайте: Яким Штучний Інтелект бачить Слов’янськ через 100 років