Як війна впливає на довкілля Донеччини і що з цим можна зробити - коментар еколога

Війна впливає на всі ланки життя українців. Зокрема і на стан навколишнього середовища.

У цій статті говоримо про те, як війна вже вплинула на екологію Донеччини і що з цим можна робити.

Варто почати з того, що вплив війни на навколишнє середовище досліджений не повністю. І до війни в Україні не було належної системи моніторингу довкілля. А зараз ще і доступ до великої частини території відсутній. Більшість досліджень робиться точково і проводити аналіз можна лише з огляду на досвід минулих війн.

Жах наводять фотографії повністю вигорівших полів, лісів, степів. Винищують не лише українців, але і нашу територію, природу.

Війна знищила близько 80% лісових насаджень нацпарку «Святі Гори», - повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Понад 100 гектарів знищених лісів на Лиманщині. Пошкоджено природний парк “Кам’янська Січ”. Екоцид, спричинений підривом Каховської ГЕС. Це все лише частина того, що роблять окупаційні війська.

Про теперішню ситуацію на Донеччині ми поспілкувалися з Максимом Сорокою, експертом з екологічної безпеки, координатором мережі підтримки громадських екологічних досліджень ГО “Довкола”.

Попри перелічені вище екологічні проблеми, науковець говорить, що найчастіше саме те, що не видно - найбільш небезпечно. І саме зараз найважливіший чинник впливу на екологію Донеччини - ведення війни і знищення антропогенної інфраструктури, тобто знищення всього, що побудовано людьми: міста, інженерні мережі, комунікації, дороги, мости, штучно насаджені ліси, лісосмуги. Все, що людство зробило на сході України за останні 150 років, фактично знищується. Ледь не все це знищено за останні 10 років війни. У українців виникає проблема на 10 років вперед.

Саме у цьому ключовий аспект шкоди для довкілля.

“Уявіть, Нью Йорк, Бахмут - міста стерті, все місто перетворилося на відходи руйнації, це просто місто відходів. Виникає проблема - куда діти ці гори, міста сміття, міста, що перетворені на відходи руйнації, і де взяти природні ресурси для відновлення і відбудови всього з нуля. І це найстрашніша річ”, - зазначає еколог.

Зараз можна почути порівняння проблем з екологією Другої світової війни та теперішньої. Хоча так робити неправильно. Як мінімум тому, що жодне місто тоді не було знищене повністю. Також вщент не була зруйнована інфраструктура. Наприклад, місто Тернопіль було знищено на 95 відсотків, але при цьому довкола залишалися цілими міста і селища, була основа для відновлення. Зараз же російською армією йде коврове знищення населених пунктів України.

“Довкілля відновлюється від певних центрів відновлення (прим. має бути щось ціле і не зруйноване). Так само і тут. Відновлення антропогенного середовища потребує від чого відштовхнутись, а нічого не залишається.

Саме тотальне нищення усіх антропогенних і урбанізованих територій і всього, що було створене людьми - це є загрозою і створює проблеми на наступні 50 років”, - розказує Максим Сорока.

На територіях збільшується замінування, фізичне забруднення територій, ми не можемо використовувати землі для сільського господарства. Окрім цього ворог знищує посадки і лісозахисні смуги, штучно насаджені ліси.

“На Донеччині ці ліси були створені не просто так, вони підтримували мікроклімат і допомагали зберегти родючість грунтів, водний баланс, адаптували територію до змін клімату. Навіть зараз для неокупованих територій це створює довгострокову екологічну проблему”.

***

Не варто перебільшувати шкоду ситуації для людей.

Якщо говорити по компонентах - якість повітря покращилась, - каже еколог. Але це, звичайно, не означає, що війна несе позитив.

Варто зазначити, що при цьому, йде більша навантаженість на території других зон - це ті міста, куди виїхала велика кількість населення, куди евакуюють українців. На цих територіях створюється додатково тиск на використання і споживання природних ресурсів. Умовно, території західних областей екологічно не розраховані на таку кількість людей.

“Місто Івано-Франківськ, наприклад, збільшилося по чисельності населення на 80 відсотків. А люди - це сміття, стічні води, споживання”, - пояснює науковець.

Лякаючі повідомлення про тотальне забруднення земель України важкими металами, ураном чи ще чимось - не відповідають дійсності. Це більше дискредитує всю агропродукцію, вирощену в Україні. Якщо говорити про водні ресурси, то вони постраждали саме на окупованих територіях. І промоніторити їх неможливо.

У прифронтових містах, звичайно, варто розуміти, що ворог, йдучи до своєї мети - окупації міст - знищує всі комунікації. У тому числі через обстріли часто трапляються аварії на водогонах чи об’єктах енергоструктури.

“Це все змусило активістів і міські влади бурити свердловини там, де змогли. У Слов’янську бачив свердловину просто між п’ятиповерхівками. Люди звідти беруть воду. А якість води звідти - яка є, така є. Це все насправді теж сильно впливає і на здоров’я, і на водний режим. Але фактів кардинальних змін в екологічній безпеці саме на цих територіях за останні два роки - не зафіксовано. Здебільшого це все нагнітання”.

Підходячи до міст, які терористи хочуть окупувати, вони вдаються майже завжди до однієї і тієї ж тактики - знищують інженерні очисні споруди, водопостачання, об’єкти електроенергії і водовідведення. Це їх тактика, яку вони реалізують вже не в одному місті. Важливо розуміти, що очисні спорудив дуже важко відновлюються, або не відновлюються взагалі.

Говорячи про окуповані території, які згодом будуть звільнені українською армією, виникає нюанс - мало того, що ці території стали малопридатними для проживання, але і забруднені небезпечними речовинами.

Не секрет, що на території Донецької області була найбільша кількість особливо екологічно небезпечних виробництв.

“Зараз вся ця територія розбомблена і мало того, що є проблема з більш-менш безпечними відходами руйнувань, а що ми будемо робити з територіями, які початково були екологічно небезпечними, а під час війни це все текло і мігрувало по довкіллю? Промоніторити ситуацію там зараз неможливо.

Авжеж воно буде локалізовано. Тепер частина міста цього - це зона екологічного лиха, його будуть обносити парканом і думати, як робити дезактивацію. І таких територій на Донеччині дуже багато. Наприклад, що в тому ж Маріуполі відбулося після бомбардувань - невідомо нікому”.

***

Що ж із цим робити?

Максим Сорока стверджує, що про відновлення довкілля треба думати вже зараз. І багато хто насправді дбає про це, ба більше, думає про відновлення у позитивному ключі.

Наприклад, проблему з лісами та лісосмугами всі прекрасно розуміють. Влада обладміністрацій і міндовкілля заклали величезну кількість саджанців для Дніпропетровської і Полтавської областей. Еколог припускає, що їх заклали саме для Донецької області. Просто вирішили не ризикувати, закуповуючи їх напряму для Донеччини. Вони готуються через 2-3 роки масово висаджувати лісосмугу.

Другий момент - це те, що зараз активно готуються до модернізації системи водопостачання. Готуються до того, де взяти воду, коли люди повернуться.

“Треба бути позитивними, оптимістами. Ми багато років будемо відхаркувати наслідки страшної Каховської катастрофи, але треба не забувати, що природа нас всіх може здивувати, і що природа, насправді, за українців і готова допомогти українцям в дуже складний час. Так само і природа Донецької області вже на етапі відновлення, і вона нас приємно здивує”, - впевнений Максим Сорока.

Еколог впевнений, що ця війна дає українцям можливість поглянути на Донеччину з іншого боку, зрозуміти, що Донеччина багата не лише вугіллям.

“На території Донецької та Луганської областей був історично сформований антропоценоз. Люди були зациклені на тому, що там мають бути шахти, має бути вугілля… Ця війна за рахунок знищення дозволила на етапі відновлення переосмислити цю територію такою, якою вона має бути. Зрозуміти, що Донеччина - вона багата. І не тільки вугіллям. В Донеччині є дуже цінні природні копалини, а ще є і рекреаційний потенціал, і потенціал для вирощування винограду.

Треба це сприймати як шанс переосмислити, знайти нові сенси. Наприклад, для розвитку аграрної промисловості. На Донеччині шикарні ґрунти і там можна вирощувати не тільки рапс і кукурузу, можна розвивати малі фермерства.

Так, війна приносить один суцільний негатив, для довкілля це завжди треш, але довкілля завжди відновлювалось - так, динозаври вимерли, але ж ми якось живемо. Довкілля має механізм, як відновлюватись. Треба просто знайти наше місце у цьому відновленні”.

Знищені ліси Святогірська, екологічна катастрофа через підрив Каховської ГЕС, побиті поля Ізюму, - це лише частина того, що принесли за собою російські війська. Але попри це, важливо знаходити нові можливості і вірити у майбутнє.

“Я би попросив, коли буде перемога, почнеться деокупація, почнеться відновлення територій, щоб населення, особливо з сіл і малих містечок, які займалися на землі, поверталися. Територія без людей, які працюють на землі, приречена. Зараз важко, але нам треба буде повернутися, треба буде це все відновлювати”, - говорить Максим Сорока.

Природа відновлювалася довгі століття. А наша задача - допомагати їй у цьому. Дуже важливо вже зараз думати над тим, як саме ми будемо існувати після перемоги, що робитимемо з містами, як відновлюватимемо довкілля.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win