Загублений годинник, поміщик-розбійник чи тиха вода. Чому Часів Яр носить таку назву

У кожній назві міста чи села ховається своя унікальна історія, що віддзеркалює культурну та історичну спадщину.

Цього разу говоримо про Часів Яр, який страждає від обстрілів та російських наступів. Авторка наукової праці Коротченко М. М. з Бахмутського педагогічного фахового коледжу. Авторка дослідження сама з Часів Яру, тому з особливою любов’ю дізнавалася усі деталі та історію цього міста.

Ця робота опублікована у Збірнику наукових праць за матеріалами Обласної студентської науково-практичної конференції 25 квітня 2024 року.

Подорожуючи шляхами минулого, історико-знавці розкривають таємниці походження цих назв, інколи вони мають особливості пов’язані із суто місцевим середовищем, природними ресурсами, географічними та етнічними особливостями регіону. А інколи вони оповиті легендами про славетних князів, чи відомих історичних постатей.

Тому особисто для мене стало важливим вивчення історії походження назви і мого рідного міста – Часів Яру. Я хочу зберегти спогади і знання про мою Батьківщину не лише у серці, а й у пам’яті. А в майбутньому розповідати своїм дітям про це містечко, що прославилось завдяки своїм родючими копалинами та працьовитим людям, а зараз кожен українець знає його, як «Місто-ЩИТ Донеччини», - пише авторка.

Навіть на сьогоднішній день існує багато суперечок щодо того, як правильно пишеться місто - дефісом чи без нього. У сучасних документах воно вживається без дефісу, але до 1980-х років в усіх офіційних історичних документах назва позначалася з дефісом, тому так багато наших містян зараз прагнуть до повернення правильного написання назви міста через дефіс та всіх похідних, це мета небайдужих городян та краєзнавців уже багато років.

Тож сама історія виникнення міста пов'язана із річкою Часів-Яр, яка має витоки на околиці міста та протікає через села Віролюбівку, Білокузьминівку, впадаючи у річку Біленьку біля Семенівки.

Цікаво, що на мапі 1830 року "Геометричного генерального плану Бахмутського повіту Катеринославської губернії" велику балку позначено як "оврагъ Чюсовъ", а на початку цієї балки розташований невеликий "овраг Чѐсовъ яръ". До речі, село Віролюбівка спочатку мало назву "Чосова". У 1870-х роках, під час розквіту промисловості в Донецькому регіоні, геологи виявили цінні вогнетривкі глини в балці річки Часів-Яр, яку назвали "Часів-Ярським родовищем". Згодом, у 1876 був заснований вогнетривкий завод Федора Плещеєва, який використовував ці глини для виробництва вогнетривкої продукції. З часом, під впливом індустріалізації, у тому місці почали свою роботу декілька нових вогнетривких заводів, а згодом робітничі колонії були об'єднані в один населений пункт.

У 1932 році на мапі з'явилося селище міського типу Часів-Яр, у 1938 році воно отримало статус міста.

Часів Яр має досить незвичайну назву. Існують три основні версії походження.

Перша пов'язана з ім'ям "Час" і охоплює історії про поміщика, що був розбійником і козаком. Саме на його землі розкинувся цей яр.

Друга версія більш цікава та таємнича, вона розповідає про "втрачений у яру годинник", легенди налічують купу персонажів, одні говорять, що то був годинник звичайного інженера, а декотрі розповідають, що він належав самій королеві, графині чи навіть царю.

Третя версія - виробнича, де назва пов'язана з обідньою годиною. Начебто о «годині дня» біля великого яру усі будівельники залізниці збиралися разом біля струмка і починали свій обідній перепочинок. Також історики краєзнавчого музею зазначають:

«Найбільш обґрунтованих версій походження назви балки та річки (а відтак і станції, і міста) належить її тюркська етимологія. Так, близько тисячі років – з 6-го по 16 століття - цю територію населяли хозари, печеніги, торки, половці (кумани), ногайці. Вони залишили в нашому краї чимало топонімів – це і «Бахмут», і «Клебан-Бик», «Тор», «Каракуба», «Ізюм», «Айдар», «Кальміус», і багато інших. За припущенням учених-лінгвістів, назва балки і річки Часів-Яр походить від тюркського «чаі-су» – тиха вода (слово "яр" - до речі, теж тюркське). Варто зазначити, що в кримськотатарській мові «вода» звучить як «сув», тобто, цілком ймовірно, що яр від початку мав назву Чаі-сув, або Часув».

У 1985 році вчений-мовознавець і топоніміст, академік Євген Отін, виступив на захист традиційного вжитку назви міста та проти штучного та неприроднього відмінювання обох її частин.

"На жаль, його пропозиції не були враховані владою, і тепер ми часто зустрічаємо форми, які сприймаються як штучні та неприродні, такі як «Часовий Яр» чи «в Часовому Ярі». Ці форми викликають масу обурень серед місцевих мешканців, коли вони чують це по телебаченню чи від інших людей", - зазначає авторка.

Зараз Часів Яр - місто герой, яке протистоїть російській навалі. Місто зазнає обстрілів, його мешканці евакуюються, а наші захисники стоять там на захисті Донеччини та всієї України.

Читайте також: Нарис історії міста Костянтинівка

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Слідкуйте за нами в Instagram

Та телеграм: https://t.me/news6262