"Я, «Побєда» і Берлін", - беззмістовна комедія, чи щось більше - БЛОГ

У вихідні я зібралася в кіно на фільм режисерки Ірини Цілик "Я і Фелікс". Але склалося не так, як гадалося.

Через невеличку замінку ми не встигли на цей сеанс, але вирішили не переносити похід в кіно на інший день, а піти на ще одну українську стрічку - "Я, «Побєда» і Берлін" режисерки Ольги Ряшиної. Цей фільм був знятий за сюжетом з однойменної книги музиканта Андрія Кузьменка. 

Ми не очікували нічого серйозного від стрічки і йшли просто задля настрою, бо читали книгу і любимо Кузьму.

Опис до трейлера цього фільму виглядає так:

"Шалені 90-ті. За три дні до запланованого концерту музикант-початківець Кузьма вирушає зі своїм другом Бардом до Берліна на старій «Побєді». Кажуть, там є колекціонер, готовий обміняти жовту бестію на шестисотий «Мерс». Кузьма обіцяє своїй дівчині Барбарі повернутися додому на новій тачці, а хлопцям з гурту - встигнути на виступ. Вже з перших хвилин подорожі все, звісно, йде не за планом. Проте точно відомо одне: пригода допоможе героям знайти справжнє призначення".

І насправді, серед усього сміху, наркотиків, наївності і амбіцій, знаходиться місце для глибоких роздумів про призначення. А ще про дружбу, кохання і... везіння.

Подруга після перегляду фільму сказала:

"Якщо це все відбувалося з ними насправді, то їм скажено пощастило".

Хтось відносить цей фільм до жанру "роуд муві" (дорожній фільм). в якійсь мірі це дійсно можна назвати так, адже велика частина фільму - це подорож з України до Німеччини на старезній "Побєді", яка то глохне там, де не треба, то завестись не може, то зайву увагу притягує.

Смішних моментів у фільмі вдосталь. Але при цьому, героїв фільму намагаються максимально розкрити з різних сторін. Так, наприклад, особисто мені, дуже сподобались роздуми головного героя про призначення. Попри всю комедію навколо, вони були дуже логічними і глибокими.

Актерський склад - теж крутий. Головного героя дійсно зробили дуже схожим на Андрія Кузьменка. А ось музика протягом усього фільму була звісно гурту "Скрябін", але у виконанні інших музикантів. Лише наприкінці фільму ви почуєте оригінальний трек Кузьми.

І ще одним великим плюсом наприкінці будуть справжні фотографії музиканта.

Цей фільм точно не для дітей. У ньому геть мало романтики, але багато "пацанських" моментів.

Якщо ви ще не бачили цей фільм, але маєте настрій на хорошу комедію - дуже раджу.

А якщо ви теж вже встигли глянути стрічку, діліться своїми враженнями в коментарях.