Новий Закон про мобілізацію - що зміниться

Вчора, 11 квітня 2024 року, Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію. 

Ще у грудні 2023 року був сформований цей Законопроєкт. Але вже у січні стало відомо, що його будуть допрацьовувати.

У Закон внесли дуже багато правок і вчора Верховна Рада за нього проголосувала.

Які основні зміни чекають на Україну, згідно з цим Законом.

Призов і ухилянти

• Мобілізації підлягатимуть громадяни України віком від 25 до 60 років. Закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років президент підписав на початку квітня.
• Через 60 днів з дня набрання чинності закону (з дня його публікації) всі призовники, військовозобов’язані та резервісти мають оновити персональні дані у ТЦК, ЦНАП або електронному кабінеті.
• Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані постійно носити з собою військово-обліковий документ (приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного) і пред'явити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського.
• Місцеві державні органи зобов’язані сприяти мобілізації.
• Громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть в добровільному порядку зареєструвати свій електронний кабінет - це не обов’язково.
• Замість строкової служби закон вводить "базову військову підготовку" для громадян. Її можна пройти під час навчання у ВНЗ або в тренувальних центрах ЗСУ. Така підготовка почнеться з 1 вересня 2025 року. 
• Військкомат зможе звертатись в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо таке неможливо, то ТЦК надсилає громадянину рекомендований лист з вимогою з'явитись у військкомат. Лист надсилається на офіційно зареєстровану адресу. Такий лист вважається врученим, навіть якщо людина фізично його не отримала.
• Ухилянтів можуть позбавити водійських прав. Але за певних умов і на певний час.
• Штрафи за ігнорування вимог ТЦК зростуть в 10 разів, порівняно з чинними. За порушення громадянами правил військового обліку під час воєнного стану вони можуть отримати штраф від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень, а підприємства і чиновники - від 34 до 59,5 тисяч.
• Громадянам, які постійно проживають за кордоном, необхідно стати на військовий облік в Україні. Як саме вони мають це зробити – визначатиме Кабінет міністрів. Без цього вони не зможуть оформити необхідні документи, отримати консульські послуги за кордоном.
• Цивільні чоловіки від 25 до 55 років, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після повномасштабного вторгнення (за винятком військових), мають ще раз пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб підтвердити її висновки.
•  На військову службу можуть призвати засуджених до умовного строку, крім тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки України. Такі громадяни проходитимуть військову службу в спеціалізованих підрозділах військових частин.

Хто не підлягає призову

• Громадяни, непридатні до військової служби за станом здоров'я, що підтверджено висновком військово-лікарської комісії (ВЛК).
• Люди, які відповідно до висновку ВЛК визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6–12 місяців. Після завершення цього терміну вони зобов'язані пройти ВЛК.
• Заброньовані працівники.
• Багатодітні батьки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, за винятком тих, хто перебуває в розлученні і вже більше трьох місяців не сплачує аліменти.
• Жінки та чоловіки, які самостійно виховують щонайменше одну дитину віком до 18 років.
• Батьки, опікуни, піклувальники, батьки-вихователі, прийомні батьки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю або тяжко хвору дитину.
• Батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи.
• Усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують неповнолітню дитину.
• Громадяни, які зайняті постійним доглядом за хворими дружиною (чоловіком), дитиною, батьками.
• Опікуни особи, яку суд визнав недієздатною.
• Люди, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи, а також інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
• Громадяни, які утримують одного зі своїх батьків або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи.
• Люди, які виховують неповнолітню дитину та мають чоловіка (дружину), що проходить військову службу.
• Громадяни, близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час проведення АТО, ООС, повномасштабної війни.
• Члени сімей Героїв України, які загинули під час Революції гідності.

Право на відсрочку мають певні категорії державних службовців: міністри та їхні заступники, керівники державних органів та органів державного управління; дипломати; народні депутати й депутати Верховної Ради Криму, уповноважений ВР з прав людини, голова та члени Рахункової палати; судді, у тому числі Конституційного суду України, члени і дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, а також члени Вищої кваліфікаційної комісії; працівники органів військового управління Міністерства оборони, Збройних сил, Держспецтрансу, Держспецзв'язку, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, апарату і експертної служби Міністерства внутрішніх справ; держслужбовці, які забезпечують діяльність президента, парламенту та уряду.

Варто додати, що пункти про демобілізацію військових після 36 місяців служби, які були в першій версії Законопроєкта, в останній момент виключили із документа. За цю правку проголосували 227 депутатів з 226 необхідних.

Це лише частина того, що прописано у Законі. Деякі пункти ми будемо описувати детальніше у наших наступних матеріалах.