Психологічне відновлення переселенців - історії людей, коментар психолога, безкоштовна допомога

Психологічний стан внутрішньо-переміщених осіб на третьому році війни поступово починає адаптуватися до реалій. У когось вийшло стабілізувати свій стан швидко. Для когось це тягнеться досі.

Що допоможе впоратись, у якому темпі рухатись та де отримувати підтримку. Ми поспілкувалися з переселенцями, а також психологом та дізналися про це. 

Також в матеріалі ви побачите контакти організацій, які надають безкоштовну психологічну допомогу різному населенню країни.

***

Перш за все варто наголосити на тому, що всі люди різні і ситуації сприймають також інакше. Психологи виділяють три головні реакції на стрес у людини - “бий, завмри, біжи”. Саме ці реакцій впливають на те, які дії вчиняє людина, які рішення для цього приймає, і як відбувається її адаптація до нових подій чи життєвих обставин.

Поняття “переселенець” з’явилося давно. Для України воно стало актуальним у 2014 році, коли росія окупувала Крим та частину Донецької та Луганської областей. У 2022 році воно стало ще більш поширеним. Загальна кількість українців за кордоном становить 4,9 мільйонів осіб, підрахували автори дослідження Центру економічної стратегії (неурядовий український дослідницький центр з питань економічної політики, громадська організація). 

Для кожного з людей, які були вимушені покинути свої домівки, це стало особливим випробуванням: знайти житло, роботу, підтримувати дітей чи рідних, адаптуватись у новому місті чи, навіть країні.

Держава, громадські організації та волонтери активно сприяють адаптації ВПО. Для них проводять зустрічі, лекції, допомагають з роботою, збирають безпечні простори.

Хтось зміг впоратися з цим самостійно, іншим же довелось звертатись до психолога. Ми поспілкувалися з двома переселенками, які поділилися своїми історіями.

***

Оксана виїжджала зі Слов’янська. Спочатку вона з дитиною поїхала до Німеччини. На початку повномасштабної війни ніхто не знав, на скільки затягнуться бойові дії, і де саме вони зупиняться. Тому найбільш безпечним варіантом для неї з сином було виїхати з країни.

Але дівчина не змогла довго знаходитись в евакуації і повернулась. Залишилася жити з дитиною на заході України. До психолога вона не зверталася, вийшло впоратись самій. Як каже дівчина, інтуїтивно.

Найважче морально Оксані було саме за кордоном. І хоча там було безпечно, не гуділи сирени і можна було не хвилюватися за вибухи, залишитися там вона не змогла. Чим довше там вона знаходилася, тим зрозуміліше було, що її моральний стан погіршується - апатія і постійний сум переслідували Оксану. І хоч вона вчила мову, мала хороші стосунки з місцевими, а її син вже ходив до школи, вони вирішили повертатись в Україну. Підсвідомо дівчина розуміла, що для неї морально буде легше, якщо вона буде жити у своїй країні.

Так і сталось. Як тільки Оксана пересікла кордон і в’їхала назад в Україну, одразу відчула себе на своєму місці.

Звичайно, час від часу виникає сум за минулим. Оксана дає собі час трохи побути у цьому і повертається у реальність. Окрім того їй допомагає робота - вона влаштувалася у міжнародну організацію, яка допомагає людям з важкими життєвими обставинами - переселенцям у тому числі. Ця допомога людям також надихає її і дає сили рухатись далі. 

Для себе Оксана визначилась, що назад у Слов’янськ вона повертатись не буде, натомість, думає про майбутнє для себе та своєї дитини в інших містах України. У якому саме - вона ще не знає, але впевнена, що виїжджати жити в іншу країну більше не хоче.

***

Ганна - мешканка Маріуполя. Там вона народилася і прожила все життя до повномасштабного вторгнення. Виїжджала 5 березня 2022 року, коли по місту вже почали прилітати авіабомби. Тоді росіяни вже оточили місто. 

Рік Ганна прожила у відносно спокійному і мирному селищі на Одещині, а потім переїхала безпосередньо до обласного центру. 

До повномасштабного вторгнення Ганна мала досвід роботи з психологом, тому не мала сумнівів чи упереджень. У неї загалом було розуміння, що цей досвід воєнного вторгнення залишив у неї відбиток на психіку. 

“Я розуміла, що мені потрібна буде робота з психологом. Одразу такої можливості не було. Я пам’ятаю момент, коли звільняли Київщину і все це: Буча, Ірпінь з’явилися в новинах. А в Маріуполі на той час ще йшли бої, і я не знала, що з моїми близькими. Тоді були мої перші нервові зриви… Але звернулася до психолога саме з евакуаційних моментів вже через рік після виїзду”, - згадує дівчина.

Тоді на роботі у Ганни якраз з’явилась можливість безоплатно звернутись до психолога. У терапію вона йшла з розумінням, що їй це точно необхідно. Її спеціаліст мав досвід роботи з ПТСР ще з 2014 року, тому сумнівів не було.

“Ми з ним відпрацювали стандартні 10 сесій, і я відчула навіть ще до завершення циклу, що в принципі ті моменти, які у мене були пов’язані з евакуацією, вони полегшали”. 

Одним із запитів Ганни було питання крайнощів. З Маріуполя, у якому головним завданням було - вижити, дівчина переїхала у спокійне селище. Там рік вона навіть не задумувалася про обстріли чи небезпеку.

Після того, як переїхала в Одесу, незабаром місто почали активно обстрілювати.

“У мене не складався пазл - як це можна поєднувати. У мене було два досвіди: нормальне мирне, або все погано. А тут наче вночі по тобі фігачать, а зранку ти маєш прокидатися, йти на роботу, займатися якимись справами. Було складно прийняти, що начебто нормальне життя, але в принципі тебе можуть вбити”.

Ще одним окремим запитом для Ганни був страх гучних звуків. Після того, як в Одесі дівчина знову стикнулася з обстрілами, то знову почала дуже лякатися гучних звуків, які на перший погляд є зовсім безпечними - трамвай, гроза. Це питання змогли розібрати за декілька сесій.

“Мені дуже полегшало, коли я почала розрізняти - це небезпека, чи це щось інше. Спеціаліст мені дуже допоміг у цьому сенсі. Цей досвід був мені дуже необхідний. Він мене підтримав. Коли почастішали обстріли, то у мене знову з’явилися деякі реакції на гучні звуки. Іноді за сигнали тривоги можу сприймати гул холодильника, який увімкнувся серед ночі, але це максимально лайтово, не так жорстко, як було на початку. Той ефект роботи з психологом - він зберігається”. 

***

Про моральний стан і запити переселенців та біженців наші журналісти поспілкувалися також з психологинею Наталією Трояновською.

За її словами, за півтора-два роки переселенці вже більш-менш мали б адаптуватися до нових умов життя. Серед її клієнтів є ті, хто вирішив залишитися за кордоном і продовжувати будувати своє життя там. Таких випадків дійсно багато. 

“У них з’явилася гнучкість, яка дуже гарно впливає на їх зміст. Мені дуже сумно, але я розумію, що дуже багато людей вже не повернеться”.

Щодо переселенців, які евакуювалися в межах України, вони також починають замислюватись про те, щоб десь “осісти”. 

Переселенцям, які переїхали в межах країни, було легше, бо не всі зв’язки були розірвані, залишилось знайоме середовище, мова, інстанції та закони. Їм не доводилось засвоювати зовсім нові навички.

“Зараз спостерігається дуже велика кількість тривожних розладів та панічних атак від сирен та бомбування. Коли люди стикаються з тим, що смерть поруч і це не можливо контролювати, люди починають замислюватись про те, що треба їхати ще далі”.

По факту, можна говорити про те, що вся Україна адаптувалася до тих умов, в яких ми живемо. 

Наталія додає, що до психологів зазвичай звертаються люди, які вже не можуть впоратися зі своїми емоціями (або ті, хто вже мав досвід терапії і знає, що це їм може допомогти). При цьому, є дуже багато людей, які самі цілком добре справляються. Не кожному потрібна допомога психолога.

Але тут важливо, щоб людина могла об’єктивно оцінити свій стан. Бо ті, хто затягнув у боротьбі зі своїм психологічним станом, починають зустрічатися з панічними атаками, а з цим вже краще звернутися до спеціалістів.

Психолог додає, що наразі існує немало безкоштовних спеціалістів та програм, які націлені на допомогу українцям. Боятися безкоштовних спеціалістів не варто, адже вони, насправді, можуть дуже якісно продіагностувати людину і підказати, до кого, або з яким запитом можна звернутися далі.

***

Наразі в Україні діє мережа безкоштовних психологічних консультацій, як державних так і від міжнародних чи українських громадських організацій.

Ось декілька з них:

Національна психологічна асоціація

Платформа працює у форматі первинної психологічної допомоги. Консультації надаються у телефонному режимі або через відеозв’язок для мешканців зі всієї України. Телефон гарячої лінії: 0 800 100 102.

«Розкажи мені»

Якщо ви відчуваєте тривогу, у вас трапляються панічні атаки, ви близькі до депресії – можете залишити заявку на цій онлайн-платформі.

Lifeline Ukraine

Гаряча лінія працює цілодобово. Звернутися за допомогою можна за номером 73-33 або написати повідомлення за посиланням.

«Людина в біді»

Безкоштовні психологічні консультації надають за номером: 0 800 210 160.

СИЛЬНІ

Благодійний фонд надає психологічну допомогу постраждалим від сексуального насилля під час війни. Для фонду працюють клінічні психологи, психотерапевти та психіатри, які безкоштовно проводять лікувальні сеанси. Оформити заявку можна за цим посиланням.

Поруч

Спільна ініціатива МОН, ЮНІСЕФ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер». Мета проєкту – надати психологічні консультації для підлітків та їх батьків, а також вчителів. Консультації проходять у груповій формі на платформі «Zoom».

Подати заявку можуть:

• підлітки;

• батьки;

• учителі.

SafeWomenHUB

Платформа створена для надання безоплатної невідкладної психологічної, соціально-правової та гуманітарної допомоги жінкам та дівчатам, які постраждали внаслідок війни, та для підвищення їх обізнаності щодо запобігання різним формам насильства, в тому числі сексуальному насильству. Більше інформації та запис до фахівця доступний за посиланням.

Центр психологічної підтримки «ОбійМи» 

Центр психологічної підтримки «ОбійМи» – ініціатива психологів-волонтерів. Вони допомагають людям, котрі зазнали стресу внаслідок воєнних дій та переселення. Команда проєкту об’єднує понад 500 спеціалістів з різних куточків України й світу та працює цілодобово.

Аби отримати допомогу, необхідно заповнити коротку форму, вказавши ваше ім’я, контактний номер телефона, вік та регіон. 

UA Mental Help 

Це онлайн-платформа для надання безкоштовної психологічної допомоги та підтримки українцям під час війни. Усі консультації повністю безкоштовні, над запитами українців працює команда психологів-волонтерів. 

Ви можете звернутися до проєкту, якщо відчуваєте розпач, депресію, тривогу, провину, апатію або переживаєте втрату. Щоб отримати допомогу, необхідно заповнити онлайн-форму та дочекатися, поки координатор проєкту опрацює ваш запит. Крім того, подати заявку можна й через сайт проєкту, де також розміщено всю інформацію про платформу та контент для самодопомоги.

Зверніть увагу, що UA Mental Help не є швидкою психологічною допомогою. Після отримання запиту спеціаліст зв’яжеться з вами протягом 7-ми днів. Якщо ви відчуваєте, що ваша проблема не може чекати, оберіть іншу платформу підтримки.

***

У буремні часи, які зараз переживає наша країна, дуже важливо стежити за своїм станом, як фізичним, так і моральним.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win