Військовослужбовець 15 Слов’янського полку розказав про бої на Донеччині та Луганщині

Військовослужбовець 15 Слов’янського полку із позивним Залізничник розповів про характер боїв на Донеччині та Луганщині.

Цим поділилися на сторінці Військової частини 3035 НГУ.

Нацгвардієць отримав свій позивний "Залізничник" за родом професійної діяльності. Початок повномасштабної війни він зустрів у рідній Жмеринці. Нині воює на кремінському напрямку.

«Я родом зі Жмеринки, робив на залізниці. Монтер колій. У перший день вторгнення рф, о 5 годині ранку, над нами пролетіли ракети. Тоді я зрозумів, що почалося повномасштабне російське вторгнення. Тому 1-го березня 2022 року я призвався", — згадує боєць, який вже понад рік боронить Донеччину.

Залізничник брав участь у Лиманській операції. Звільняв Діброву. Згодом воював у Майорську.

«Під Майорськом було пекло. Артилерія, міномети, повно дронів літає. Тримали там лінію оборони певний час", – говорить Залізничник.

Проте запевняє, що ситуація у кремінських лісах, де він отримав поранення та контузію, є набагато складнішою.

"Дуже активна артилерія, міномети. Потім ворожа піхота починає лізти під мінометами, а коли підходять, тоді починається вже наша робота. Ми тримаємо рубежі, постійно окопуємося, спостерігаємо за противником, не даємо ворогу просунутись вперед. А ось найважче з усього цього – це зберегти життя".

Розповідає Залізничник про один з випадків при обороні позиції у лісах під Кремінною. Він радіє, що лишився живий та готовий далі боротися з ворогом.

«Нас було десятеро. Приблизно о 4:30 ранку раптово почався ворожий штурм наших позицій двома взводами піхоти з різних флангів. — пояснює Залізничник та додає. — В один момент росіяни опинились у наших окопах, почався бій. Атакували вони піхотою, було їх приблизно п’ятдесят. Діяли за підтримки танків та бронетехніки. Наш зв’язок з командиром був втрачений на певний час через роботу ворожого РЕБ. Врешті нас залишилося троє з десяти. Ми вже розуміли, що нас оточили, починали перекидатися гранатами, боєприпасів не вистачало. У цей час, о 6 ранку я переходжу на запасні хвилі та відновлюю зв’язок з командиром, прохаю відкрити вогонь артилерії по нашій позиції. І це була удача! За наказом командира, під корегуванням нашої аеророзвідки, наших пташок, артилерія 15-го Слов’янського полку ювелірно відпрацювала по окупантах. Результат – знищено значну кількість живої ворожої сили та завдано їм втрат у техніці. Згодом підійшли наші дві групи резерву та блокували район просування ор**ів [росіян]. Ворог тікає через дорогу з позиції, наш резерв заходить на точку, ще добу я з ними тримаю оборону, поки мене не евакуювали».

Вдома на Віктора чекає дружина та двоє дітей. І це його найголовніша мотивація боротись — сім’я.

«Не хочу аби моя сім’я бачила війну, бажаю мирне майбутнє для наших дітей. У нас одна мрія повернутися після війни додому живим, здоровим. Це мрія всіх військових. А те, що ми переможемо, я в цьому впевнений», — переконаний Залізничник.

Військовослужбовці 15-го Слов’янського полку Національної гвардії є питомою складовою Сил Оборони України. Вони професійно нищать російських загарбників на східних рубежах, відчайдушно б’ються за волю та суверенітет українських земель. Сьогодні до їхньої місії може приєднатися кожен.

Читайте: 

• Гвардієць 15 Слов'янського полку розказав про бої в районі Святогірська, Богородичного, Лиману, Майорська
• “Мрію, аби молодший брат ріс у мирі”! Слов’янський гвардієць про професію навідника БТР