“Ніхто не знає куди і коли може прилетіти”. Мешканці Слов’янська про повернення з евакуації

Не секрет, що останнім часом у Слов’янськ повертається немало людей. За останніми даними, які озвучив голова Військової адміністрації Вадим Лях, у Слов’янськ повернулися майже половина мешканців міста. 

«Раніше ми могли говорити, що у нас залишалась мінімальна кількість людей – приблизно 20 тисяч зі 100 тисяч осіб. Сьогодні кількість мешканців становить від 42 до 44 тисяч. З них близько 4 тисяч – діти», – розказав Лях.

Яким побачили місто ці люди і яка ситуація з безпекою зараз. Ми поспілкувалися з декількома містянами, які з тих чи інших причин вирішили поїхати назад додому.

Антон

Коли війна тільки почалася, чоловік допомагав з евакуацією, вивозив людей з району на поїзди. У квітні до Полтавської області виїхав і сам Антон.

У жовтні чоловік вирішив, що прийшов час повертатися. Саме тоді почали повертатися місцеві жителі. Наші Збройні Сили якраз відігнали ворогів від Святогірська і Лиману. 

Антон говорить, що сім’ям з дітьми повертатись додому ще зарано. Бо попри зміни, фронт залишається дуже близько і безпекова ситуація геть не підходить сім’ям з дітьми.

Перша картинка, яку побачив Антон, повернувшись у Слов’янськ, була геть сумною. На вулицях було мало людей, саме місто виглядало похмуро. Будинок чоловіка знаходиться недалеко від 5 школи і розбитого магазину Лимузин, тому для нього ці картинки розбитих будівель були особливо щемкими. З часом у місто почали з’їжджатися. У квартирах з’явилися газ, тепло та електроенергія. Зараз ситуація зі світлом залишається важкою по всій країні, у Слов’янську, як і по всій країні, діють віялові та аварійні відключення.

Що стосується магазинів, то у Слов’янську можна купити будь-які продукти. Супермаркет працює до вечора. Нещодавно відкрився універсам. Також працює центральний ринок.

Більшість аптек у місті відкриті, але чи всі ліки можна там придбати, Антон не знає, бо не було потреби. 

Ситуація у місті зараз дійсно трохи спокійніша, ніж була, наприклад, влітку. Але Слов’янськ чує обстріли Краматорська, Дружківки та Костянтинівки. А менш ніж за 50 кілометрів - незламний Бахмут.

Наталія

Наталія виїхала зі Слов’янська у квітні. У жовтні вона повернулася додому. Для повернення у неї були свої причини. При цьому жінка одразу говорить про те, що людям, які поки можуть почекати у більш безпечному місці, краще поки не повертатися додому.

“Коли приїхала, то побачила, що місто пусте. Мертве”.

Жінка живе на Черевківці. Говорячи про продукти та засоби гігієни, то купити там можна абсолютно все, що захочеться. Але аптек чи магазинів одягу у районі немає. За цим доведеться їхати у центр. Для цього ходить громадський транспорт: тролейбус та декілька маршруток. Поки жінці не доводилося їздити в центр.

Обстановка у місті, на думку жінки, небезпечна. 

“Ніхто не знає, коли і куди може прилетіти”. 

При цьому, у місто повертається дуже багато людей. У кожного на це свої причини. Хтось їздить “туди-сюди”, щоб перевірити будинок і знову поїхати у більш безпечне місце. Але варто пам’ятати, що безпеки у Слов’янську немає.

Карина

Карина повернулася у Слов’янськ буквально місяць тому. І ще не знає, чи залишиться вона у місті надовго. 

Зі Слов’янська вона з сім’єю виїхала наприкінці березня. Спочатку на захід України, потім - у Київ. 

Після частих обстрілів у районі, де вони жили в Києві, зникла електроенергія. У той момент у Слов’янську було більш-менш спокійно, тому Карина з сім’єю вирішили повернутися до свого приватного будинку у місті.

На той момент у Слов’янськ вже почали активно повертатися місцеві. Дівчина розповідає, що у центрі міста вже працює багато магазинів. Продукти є всі. Ціни трохи відрізняються, але не критично. 

Найперше, що вразило Карину по приїзду, - розбиті будинки. Коли вона виїжджала, руйнувань міста ще не було. У порівнянні з Києвом, звичайно, місто здається дуже пустим. Особливо ввечері. У більшості на вулицю люди виходять вдень, вирішують свої справи і йдуть додому.

"Я побачила дуже багато дітей. Не знаю, чи виїжджали вони з батьками, чи тут і були. Але це дуже мене вразило. Як не крути, у місті досі небезпечно".

Карина каже, що обстріли сусідніх міст дуже чутно. Насправді вибухи чи стрілкотню чутно набагато частіше, ніж вона сподівалася. Дівчина припускає, що це чути бої в інших населених пунктах Донеччини.

Багато людей не активно реагують на повітряні тривоги. Ховаються тоді, коли вже починає бути гучно.

Зараз дівчина вирішує, чи повертатися у Київ, чи залишатися у місті. Останнім часом дуже часто почали обстрілювати Краматорськ, це лякає дівчину.

На щастя, виїхати з міста можна. Їздять і перевізники, і поїзд, і електрички.

Тим, хто має можливість залишатися у безпеці, радить почекати. Особливо тим, хто не чув вибухів та обстрілів. Бо навіть тоді, коли місто не під ударом, постійні тривоги і звуки боїв можуть налякати.

Читайте також:

• Як літня сімейна пара зі Словʼянська живе у пансіонаті Чернівців - ВІДЕО
• Краматорськ під обстрілом
• "Цвіт нашої нації гине" - дружина полеглого на Донеччині захисника з Чернівців

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Слідкуйте за нами в Instagram

Та телеграм: https://t.me/news6262