Про тих, хто не бачив місто 8 місяців. Записки війни у Слов’янську

12.12.2022

Бувало таке, що ви покидали наше місто на довгий термін? Я не враховую тих ситуацій, коли люди спрямовано їдуть на постійне місце проживання в інші міста чи країни. Для багатьох мешканців Слов’янська така тривала розлука з рідною домівкою відбувається вперше.

З 24 лютого події відбувались настільки стрімко, що багато сімей після перших обстрілів вирішили евакуюватись у більш безпечне місце. У Слов’янську пік евакуації припав на літо, бо саме у цей період місто зазнавало найжорстокіших атак, а ворог стояв дуже близько. Тоді тут залишалось близько 20 тисяч населення. Виїзду вимагала ситуація, адже ворог міг обстрілювати Слов’янськ з артилерійського озброєння. Близькість до міста розв’язувала йому руки.

Сьогодні ситуація покращилась, бо наші збройні сили відкинули росіян на відстань. Зараз Слов’янськ фактично знаходиться у відносному тилу, проте ворог ще може завдавати ракетні удари, що і робив останні тижні. Проте, мешканці почали повертатись до своїх домівок, незважаючи на існуючі небезпеки. До того ж, дали опалення, що стало одним із ключових факторів повернення. Зараз у Слов’янську знаходиться вже понад 40 тисяч людей. Повертаються сім’ї з дітьми, підприємці відкривають свої магазини, заклади та намагаються повернутись на довоєнні рейки.

Проте більший відсоток тих, хто поїхав, все ж поки не повертаються. Хтось влаштувався у сусідніх областях і налагодив своє життя, хтось тимчасово переїхав до західних областей, а хтось знайшов прихисток за кордоном.

Деякі переселенці зі Слов’янська з перших днів війни не були вдома, не спали у своєму ліжку, не бачили рідної вулиці та близьких, які залишились у місті. Єдиний зв'язок із містом - онлайн. Це різні канали та групи у соцмережах та месенджерах, місцеві сайти, жителі, які діляться своїм життям, показують фото та відео рідного міста. Можливо, слов’янці вже всі звикли до свого нового життя, проте подумки завжди переносяться у місця свого дитинства, місця сили.

Хтось зі слов’янців вже понад 8 місяців не бачив рідної домівки. Проте, тішить думка, що є можливість повернутись у місто, навіть просто для того, аби забрати свої речі чи провідати рідних. Чи безпечно зараз повертатись у Слов’янськ? Звісно ні, адже прильоти трапляються і загальна безпекова ситуація в області досить несприятлива. Це все впливає на опалення і світло у домівках. Та і місцева влада закликає ще побути в евакуації, хоч і помічає збільшення населення останнім часом.

Уявляю емоції людини, яка вперше за кілька місяців буде прямувати додому, побачить такі рідні і милі серцю місця. Вперше за кілька місяців відкриє двері власного дому чи квартири, вперше буде засинати у своєму ліжку.

Міська і обласна влада у Слов’янську прогнозує, що кількість мешканців буде збільшуватись, незважаючи на загрози. Проте є бажання, щоб якомога раніше усі слов’янці мали змогу знову повернутись додому, у наш мирний Слов’янськ, де не буде обстрілів і вибухів, а над містом буде майоріти наш синьо-жовтий стяг.