Як живуть люди, які повернулись у Слов’янськ

Багато розмов сьогодні ходить, що у Слов’янськ повертаються місцеві жителі.

Незважаючи на те, що у місті зараз небезпечно, деякі слов’янці все ж наважуються туди їхати. Ми вирішили поспілкуватись з людьми, які розповіли про свій досвід повернення.

Марія з Сергієм повернулися додому після звільнення Ізюму та хороших новин зі Святогірська.

Вони живуть у своєму будинку, тому новини про можливу подачу газу не так сильно вплинули на їх бажання повернутися, як хороші новини про деокуповані території. Вони думали, що після певних успіхів наших збройних сил у місті стане спокійніше, але так не сталося. 

Якраз у той день, коли сім’я повернулася, росіяни обстріляли центр міста, а під завалами багатоповерхівки знайшли людей. 

При цьому, Сергій та Марія не шкодують про своє рішення. Вони вже підготувалися до зими, бо мають пічку і дрова до неї ще з минулої зими. У їхньому дворі є колодязь з водою. Кажуть, що мають консервацію і продукти. Але своїм рідним повертатися поки не радять, адже у тому районі, де вони живуть, чути обстріли майже весь час, навіть тоді, коли у Слов’янськ нічого не прилітає. 

У місті досі небезпечно.

Світлана повернулася, бо втомилася жити у прихистку

З початком широкомасштабного вторгнення Світлана виїхала на захід України. Там вона жила у прихистку разом з ще 8 людьми в одній кімнаті. Жінка не жаліється. Каже, що отримувала допомогу від держави і щомісяця гуманітарну допомогу. Але почувши про те, що наші українські війська увійшли в Ізюм і Святогірськ, вирішила, що настав час повертатися. 

Світлана живе у багатоповерхівці, і хоча керівники області повідомили, що газ зможуть подати лише у приватні будівлі, вона вирішила повернутися. Жінка купила заздалегідь обігрівач і сподівається, що цього вистачить на зиму.

Її квартира і будинок цілі, хоча у районі, де вона живе, було декілька “прильотів”. При цьому жінка говорить, що їй доволі спокійно живеться у місті. Хоча це доволі дивно, враховуючи те, що останнім часом російські війська жорстоко обстрілюють не лише інфраструктуру міста, але й житлові будинки.

Світлана говорить про те, що у її квартирі є вода, електроенергія. Час від часу їх виключають, але ненадовго. Жінка додає, що поруч з домом є магазин з продуктами, засоби гігієни їй видавали, коли вона отримувала гуманітарну допомогу. Вдома також є запаси круп і консервації. Жінка не шкодує, що повернулася додому, ба більше, кликала повертатися кількох своїх сусідів, але після вчорашнього обстрілу все ж зателефонувала і сказала ще зачекати. 

Олена приїздить у Слов’янськ час від часу, проте планує повертатись повністю

Олена почала все частіше їздити у Слов’янськ, проте живе зараз на два міста. У сусідній області знімає квартиру, а у свій рідний дім приїздить поки час від часу. Розповідає, що має слідкувати за своїм господарством - у Слов’янську у неї приватний родинний будинок, який потребує догляду. 

Олена каже, що в районі, де вона мешкає, людей на вулицях не багато. Ніхто так не ходить просто по вулицях. Але коли видають гуманітарну допомогу, то з’являється багато охочих її отримати. З цим у місті, розповідає Олена, на щастя проблем немає. Допомогу видають і місцева влада і організації і благодійні фонди і церкви, у сусідньому магазині можна зарядити телефон, коли немає світла.

Родина Олени готується до опалювального сезону вдома, у Слов’янську. У районі часто стаються перебої зі світлом і водою, проте є генератор, заправили газовий балон, поставили буржуйку, є скважина. Коли є електроенергія, можна готували на електричній пічці. 

Каже, що один час дуже сильно прилітало, були такі обстріли, що неможливо було вийти на вулицю, проте зараз ситуація краща. Але розслаблятись ще зарано. 

Важливо! У Слов’янську проходить обов’язкова евакуація. Сьогодні у місті небезпечно і місцева влада радить виїжджати у більш безпечні регіони. Не наражайте себе на небезпеку, евакуюйтесь! 

Читайте також:  

• На наших очах знищують місто. Записки війни у Слов’янську
• У Слов’янську відновлюють декілька автобусних маршрутів
• Чи є надія на запуск опалення у Слов'янську