Силою впроваджують рублі і полюють на тих, хто проти - життя в окупованих Ізюмі, Бердянську та Лимані

На тимчасово окупованих територіях України залишаються люди, які чекають визволення від росіян.

Їх життя сильно змінилося, а самим людям доводиться адаптуватися до нової реальності.

Що відбувається на окупованих територіях та як там живуть люди.

Ізюм

Тимчасово окупований Ізюм Харківської області у прийдешньому опалювальному сезоні залишиться без тепла. Нині в місті залишаються жити до 15 тисяч людей.

Про це в етері "Українського радіо Харків" повідомив Ізюмський міський голова Валерій Марченко, - передає "Суспільне".

"Зв’язку, інтернету немає. Світло потроху з’являється, колаборанти, за допомогою російських військових, з Куп’янська привозили, намагаються налагодити енергопостачання, але у них не дуже виходить. Навіть якщо світло дають, дві-три години і воно зникає. Всі підстанції розбиті, стовпи, електричні дроти", — розповів Марченко.

За його словами, у місті немає газу і в майбутньому опалювальному сезоні Ізюм залишиться без опалення.

"Котельні розбомблені, опалення, особливо у багатоповерхівках, порозмерзалося, тому що з березня опалення в місті не було, а морози по 15-16 градусів були. Газу немає, хоча окупанти ходять і розповідають по місту, що треба попросити російську армію, щоб "визволила" Краматорськ, тому що у нас постачання газу йшло з Краматорська. Але трубопровід розбомблений ще в березні, його так ніхто і не відновлював. Ми знаємо, що і в Краматорську газу немає", — каже Марченко.

Масова евакуація у місті не проводиться, оскільки її не погоджує російська армія.

Міський голова повідомив, що на даний час ведуться перемовини з військовими Російської Федерації про зелений коридор, але домовленості ще не досягнуті. Поки що розуміння, чи буде евакуація, немає. 

При цьому, за його словами, у місті за допомоги волонтерів евакуюють окремих жителів.

За словами Марченка, окупаційні війська влаштовують в Ізюмі провокації: обстрілюють місто та звинувачують в цьому Збройні сили України.

"Росіяни обстрілюють місто і показують це так, що це Збройні сили України. І касетними снарядами, і нещодавно були розкидані міни-"пелюстки". Вони маленькі, вони не убивають, але призводять до травмування кінцівок. Вони заборонені до використання, але їх постійно розкидають по місту, і потім колаборанти і військові розповідають жителям, що це українські націоналісти вбивають мирне населення. Хоча ми знаємо, звідки вони стріляють по місту, звідки прилітають ці міни", — сказав Марченко.

Лиман

Жителі Лимана Донецької області, які не встигли виїхати до приходу російських солдатів, зараз фактично борються за виживання без банальних комунікацій і навіть зв’язку із зовнішнім світом.

Реальну ситуацію в окупованому місті в Телеграм-каналах описують місцеві жителі, яким вдалося зв’язатися з рідними, що залишилися в Лимані, - передає "Вчасно".

Люди, які опинилися в російській окупації, навіть не мають доступу до їжі. Продукти, що привозять до вцілілих магазинів, не по кишені місцевим. Тим, хто вийшов на роботу й намагається заробити копійчину, рашисти не платять. А отримати «гуманітарку» можна лише якщо ти — приплічник окупантів.

Гуманітарна допомога, про яку так люблять розповідати росЗМІ, видавалася виключно під зйомку показових телесюжетів. Наразі загарбники попереджають, щоб до них з подібними питаннями не ходили, більше подібних "подачок" не буде.

Більшість будинків стоїть зруйнованими, відбудовувати їх ніхто не збирається. Максимум, на який спромоглися росіяни, — це видати плівку, щоб можна було забити вікна.

У місті немає води, світла, газу та інших супровідних комунікацій. Відновити їх окупанти найближчим часом не зможуть, адже через руйнування місцями зробити це технічно неможливо.

«Про те, що обстановка в Лимані жахлива, знають усі — це вже не новина. Їжі не вистачає, те, що привозять, — дуже дорого, люди не мають грошей. Багатьом «ждунам» «рашисткого міру» починає це набридати, що немає світла, газу, води. Але є ідіоти, котрі кажуть, що треба потерпіти», — описує обстановку одна з користувачок.

У колись затишному й перспективному місті постала атмосфера беззаконня. Окупанти та їхні посіпаки мародерять, виносячи з хат усе, що вважають за необхідне. На проукраїнських жителів фактично оголошене полювання.

«Сьогодні до мого батька приходили орки з одним із місцевих жителів і питали про сусідів найближчих, хто проукраїнський. Якщо людина щось колись говорила проти росії, не брала участі ніде, але просто не підтримувала «лнр», «днр» — навіть таких зараз вишукують, якщо вони там залишилися, ще й кудись відвозять. Найстрашніше, сказав батько, що здають свої», — йдеться в повідомленні.

З будинку однієї місцевої жительки окупанти винесли обігрівач. «Папа сказав, що сусідка питала як бути взимку, чим обігріватися, на що їй відповіли: «Вы что, дорогуша, не понимаете, что это война?».

Також є значна проблема із грошовим забезпеченням. Зарплат місцевим жителям не видають, підвищення виплат, зокрема пенсійних, не очікується. Частина людей — лікарі, пожежники та податківці — змушені працювати за "безкоштовно". Не дивно, що в такій ситуації в Лимані почало процвітати мародерство. При цьому грабують не лише росіяни, а й деякі місцеві — щоб вижити.

При цьому росіяни й контрольовані ними бойовики нажахані наближенням Збройних сил України й успіхами українських захисників у знищенні складів, казарм та інших військових об'єктів ворога. Прихильники «руського міру» поволі тікають на окуповані території Луганщини і далі.

«Лінія фронту і так була недалеко, а зараз все ближче та ближче до Лимана. Одна родина, яка служила оркам, поїхала до Сватового. Куди далі — ніхто не знає. Жодної електрики, газу, води і близько не буде, тому що обстріли посилюються, і багато хто вже розуміє, що ЗСУ скоро будуть у Лимані, — пише інша користувачка. — Мій папа каже: «А як хотіли, щоб ЗСУ з палиць стріляли? Вони будуть забирати своє. Те, що належить їм по праву».

Бердянськ

Курортний Бердянськ на узбережжі Азовського моря, який росіяни захопили на початку вторгнення в Україну, до окупації приймав десятки тисяч відвідувачів за сезон, однак цього року черговий сезон відпочинку навіть не відкривався, адже людей немає зовсім, - пише Телеграф.

Майже порожні пляжі міста у Запорізькій області показали на відео в Youtube-каналі Azov Sea Berdyansk.

На кадрах, як пишуть місцеві жителі, центральний пляж Бердянська, на якому кожного літа збираються натовпи охочих полежати на сонці та поплавати в Азовському морі. Однак у 2022 році цьому пляжу не судилося прийняти відпочивальників — туди приходять близько десятка місцевих жителів. Переважно це жінки поважного віку, або мами з дітьми. Молоді, яка була основним джерелом заробітку місцевих торговців, на пляжі не видно зовсім.

У коментарях до відео мешканці Бердянська пишуть, що зараз тільки на цей пляж ходять хоч якісь люди, а інші тим часом просто пустують. Судячи з невдоволення місцевих жителів, "руський мир" не приніс їм нічого, крім розчарування.

На тлі відсутності відпочивальників та заробітків у Бердянську ціни на імпортні товари в магазинах сильно зросли, а з пляжу можна спостерігати, як російські військові кораблі заходять до бердянського порту.

«Поки нових забудов вони (окупанти – ред.) не влаштовують, але й не руйнують старе. Додають свої символи всюди, де вважають за потрібне – вішають на будинках типу поліції, білого дому, посольствах свої прапори, російський та той, що з серпом і молотом (прапор СРСР – ред.), замальовують зірками червоними військкомат, замалювали український герб на воротах у той же червоний прапор. Все, що бачать патріотичне, знімають, зривають», – розповіла одна з місцевих жительок для "Радіо Свобода".

Інший житель Бердянська зазначив, що прогулянки містом стають дедалі некомфортнішими, через раптові перевірки: «Окупанти перебувають у місцях, де більше людей. Ходять по три людини мінімум. Можуть зупиняти чоловіків, перевіряють на татуювання, документи».

До жінок, каже він, уваги менше, хоча пригадує, що бували випадки, коли дівчатам забороняли голосно сміятися.За словами чоловіка, почастішали також перевірки нерухомості, зокрема перевіряють квартири в центрі міста та на Бердянській косі: «Якщо квартиру покинули люди, то вони заселятимуть туди своїх».

Бердянець зазначає, що багато магазинів закрилися, щоб не сплачувати податки окупаційній владі.

«Росіяни поставили умови підприємцям, щоб ті працювали на них і сплачували данину. Фіксованих цін немає, чим більше, тим ліпше. Деякі кажуть, що можна й по 20% сплачувати з прибутку», – стверджує чоловік.

Один з місцевих, розповідаючи про життя окупованого Бердянська, каже, що «то відкат до 1990-х років, коли всіх шмонають, ходиш і постійно маєш озиратися».

Виїздити з міста стає дедалі важче, діляться місцеві. У Бердянську постійні труднощі з мобільним та інтернет-звʼязком.

«Звʼязок глушать найчастіше у періоди «зелених коридорів», коли люди масово намагаються виїхати. Відповідно, відсутність звʼязку означає, що люди не можуть домовитися з перевізниками. На виїзд великі черги», – поділилася дівчина, яка кілька тижнів намагалася допомогти подрузі виїхати до Запоріжжя.

За її словами, зараз з водіями доводиться домовлятися через диспетчера, який ставить людину в чергу. Ціна – від 1 до 3 тисяч гривень.

У більшості випадків місцеві жителі, які не виїжджали з окупованих міст, чекають на звільнення. Конкретну інформацію про те, як живеться зараз в окупованих містах, отримати важко. Можемо тільки здогадуватися, які насправді жахіття переживають зараз ті, хто залишається у полоні російської армії.