Якщо хочеться додому - поради для дітей та батьків, які вимушені були покинути свої домівки

Через війну багато людей в Україні залишили свій дім. Хтось їхав подумки сподіваючись повернутися за декілька днів чи тиждень. Але минув вже місяць війни і чимало людей відчувають сум за домом.

Такий стан доволі гнітючій і може призвести до проблем з психікою. Як стабілізувати свій психологічний стан у такій ситуації?

Психологи дають кілька порад:

• Не звинувачуйте себе ні в чому (не поїхали раніше, поїхали не туди, чому поїхали, а не залишилися тощо). Запам’ятайте: під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вашої сім’ї, є правильними.
• Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них, переключайте себе на позитивні думки/спогади. Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.
• Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту дію, наприклад, помийте посуд.
• За можливості, підтримуйте спілкування з іншими людьми, не тільки смс-повідомленнями, а й за допомогою відеозв’язку.
• Відслідковуйте власне дихання: там де ви завмираєте — якщо ви затамували дихання або воно поверхневе — покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом.
• Дайте собі можливість прожити емоції — спогади про дім, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх — дозволяйте собі ці почуття, сльози.
• Реагуйте на свої потреби та намагайтеся їх задовольняти.
• Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні реакції: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо. При цьому можна, якщо тремор — підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить — накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням — за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, які поруч, зробити очима 8-ку тощо.
• Відслідковуйте негативні поведінкові реакції, наприклад, бажання дистанціюватися від усіх та ізолюватися; напади агресії, що спрямована на себе; вживання алкоголю, думки на кшталт "Нічого не має більше сенсу, я все втратила/втратив", "Мене більше нічого не цікавить, я нічого не хочу робити”, “Я не зможу знайти роботу" тощо. Якщо вони є — формуйте нові ритуали та нові сенси. Долучайтеся до волонтерства, якщо немає змоги працювати, гуртуйтеся з однодумцями тощо.
• Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж. Виділіть час для новин та споживайте новини тільки з перевірених джерел.
• Виконуйте фізичні вправи, які допоможуть впоратися з напруженням та стресом.
• Якщо ви відчуваєте, що ваш стан не змінюється і вам важко з ним впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою.