Нові гарантії безпеки та питання Криму - результати чергових переговорів між Україною та рф

29 березня українська делегація зустрілася з російською в Туреччині. Представники української делегації вже заявили про результати переговорів.

29 березня у Стамбулі завершилися чергові переговори між Україною та рф. Переговори тривали три години. Напередодні Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів про очікування від перемовин, серед них були такі пункти:

• Програма мінімум – гуманітарні питання; максимум — досягнення домовленості про припинення вогню.
• Референдум не буде обговорюватися, тому що це внутрішнє питання України. 
• З жодного принципового пункту переговорів домовленостей немає, є обмін думками, пропозиціями та ідеями.
• Чіткі вказівки від Президента: не торгуємо людьми, землями та сувернітетом.

Читайте: Кулеба розповів про результати зустрічі з Лавровим

Після сьогоднішніх перемовин на брифінгу у Стамбулі очільник української делегації, голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія розповів про результати. Далі коментарі з брифінгу наводимо прямою мовою:

Про нову систему гарантій безпеки для України:

"Ми працювали над форматом, але ми нічого не підписуємо, про нову систему гарантій безпеки для України. Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, який будуть підписувати усі гаранти безпеки, які ратифікуватимуть його. Щоб не повторювати помилку, яка колись була у Будапештському меморандумі, і щоб це був працюючий міжнародний механізм конкретних гарантій безпеки для України, країни-гаранти, фактично за аналогом статті 5 НАТО, протягом трьох днів мають зібратись на консультації. І навіть якщо це війна, гібридна війна, щоб не трапилось, після цих трьох днів країни-гаранти мають надати нам військову допомогу – зброєю, військовими силами, закритими небом". 

Які країни бачить Україна серед гарантів:

"Це у першу чергу країни Радбезу ООН: Велика Британія, Китай, росія також туди входить, США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Італія, Польща, Ізраїль. Ми пропонуємо зробити вільне приєднання до договору гарантій. Якщо інші країни захочуть приєднатись ми дамо їм таке юридичне право".

Щодо тимчасово окупованих територій:

"У нас є неврегульовані питання ОРДЛО, з Автономною республікою Крим та Севастополем, тому міжнародні гарантії тимчасово не будуть розповсюджуватись на ці території, для того, щоб гаранти могли активувати ці гарантії. Ми зараз спілкуємось уже з країнами-гарантами, деякі країни вже попередньо погодились брати участь в договорі".

Важливо:

"Ми записали у цей договір, що усі країни-гаранти мають, не тільки не заперечувати, а й сприяти вступу України до Євросоюзу".

Про юридичні аспекти переговорів розповів представник України, колишній заступник Міністра закордонних справ Олександр Чалий:

"Договір про гарантії безпеки – це можливий дипломатичний формат закінчення війни. Це можливість відновити дипломатією територіальну цілісність та безпеку України".

"Ключова вимога, яку ставить українська сторона до цього договору – це чіткі юридично зобов'язуючі гарантії безпеки України, які за своїм змістом та формою, аналогічні статті №5 НАТО. Тобто якщо Україна стає об'єктом будь-якої агресії, ми вправі протягом 3 днів вимагати негайних консультацій з країнами-гарантами, і якщо ці консультації не призведуть до дипломатичного рішення проблеми, то країни гаранти повинні надати нам військову допомогу (озброєння та навіть закриття повітряного простору). Вони мають зробити все можливе, щоб відновити безпеку країни. Це ключова наша вимога". 

"Якщо нам вдасться закріпити ці ключові положення, то Україна зобов'язується фактично зафіксувати свій сьогоднішній статус позаблокової і без’ядерної держави у формі постійного нейтралітету, що історично зафіксовано у декларації про суверенітет 1990 року". 

"Відповідно до цього під такими гарантіями, які фактично дорівнюють гарантіям статті 5 НАТО, ми не будемо розміщувати на нашій території іноземні військові бази, військові контингенти і не будемо вступати у військово-політичні союзи. Проведення військових навчань на нашій території тільки за згоди країн-гарантів".

Що сказав після переговорів радник Голови Офісу Президента та представник України Михайло Подоляк:

"Україна відрізняється від рф. Нам важливо мати діалог із суспільством і отримати позитивний результат того, що ми запропонуємо. Тому що це інший безпековий контур, який може отримати Україна".

"Тому імплементації рішення цього договору йтиме за наступної процедурою. Спочатку це буде референдум, на якому усі громадяни України висловлять свою позицію щодо цього договору. Після цього йтиме ратифікація країн-гарантів та парламенту України. Це ключове – ми маємо отримати підтримку суспільства". 

"Друге – щодо Криму – це окремий пункт договору, в якому ми пропонуємо зафіксувати позицію України та Росії протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму і Севастополя. Окремо. Окремим пунктом ми пропонуємо російській стороні наступне – що Україна і росія не будуть протягом цих 15 років, поки ітимуть переговори, використовувати збройні сили, щоб вирішити питання Криму". 

"Що стосується Донбасу –  то ці питання винесені в окремий пункт, який буде обговорюватись уже на переговорах президентів Зеленського та Путіна. Тобто всі спірні питання наразі більш-менш проговорені".

Наступний етап перемовин має відбутися завтра, 30 березня, також у Стамбулі.

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Слідкуйте за нами в Instagram

Та телеграм: https://t.me/news6262