Загинули за вільну Україну - Слов'янськ вшанував пам'ять Героїв Небесної Сотні

У Слов'янську відбувся Ритуальний церемоніал вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності.

З 2015 року 20 лютого Україна згадує Героїв Небесної Сотні, які віддали свої життя у боротьбі за вільну Україну. 

Читайте: День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Подвиг заради майбутнього

Сьогодні о 10 годині у Слов'янську буля будівлі Служби безпеки України відбувся Ритуальний церемоніал вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності. Подібні заходи відбулися і в інших містах по всій країні одночасно.

Окрім містян та керівництва Слов'янська, захід також відвідав голова ДонОДА Павло Кириленко та представники командування ООС. Святі отці вшанували пам'ять загиблих панахидою та виконали Духовний гімн "Молитва за Україну". Після цього кожен охочий міг покласти квіти до пам'ятних знаків Володимиру Рибаку та Юрію Дяковському, яких закатували під час окупації Слов'янська у 2014 році. 

Присутні згадали імена вихідців з Донеччини, які були серед полеглих на Майдані Незалежності взимку 2014 року, а також тих, хто був вбитий на початку війни з Росією у Донецькій області. 

Володимир Наумов - народився у селі Шевченка Добропільського району. Змалечку любив твори Кобзаря, в останні роки працював водієм. Стежив за подіями на Майдані від початку протестних акцій, але вирішив, що не може залишатися осторонь. Вночі Володимира затримали беркутівці за носіння символіки самооборони Майдану. Чоловіка викрали та вбили, тіло знайшли вранці на Трухановому острові. Йому було 43 роки.

Володимир Рибак - український політик, депутат Горлівської міськради, лідер українського руху. Участь у Євромайдані була для нього свідомим вибором. Він вижив під час Революції Гідності, але 17 квітня 2017 року був викрадений у Горлівці одразу після проросійського мітингу. Під час нього він намагався зняти з будівлі міськради прапор так званої "ДНР" та відновити український прапор. Його було доправлено до Слов'янська та піддано тортурам. Пізніше тіла Володимира Рибака, Юрія Дяковського та Юрія Поправки були знайдені зі слідами численних тортур у річці Казенний Торець. Володимиру Рибаку було 42 роки.

Дмитро Чернявський - студент. Народився у селищі Артемівське. Запам'ятався людиною, яка не здатна когось скривдити. Був активним учасником Революції Гідності та учасником Євромайдану у Донецьку. 13 березня 2014 року група озброєних проросійських бойовиків напала на учасників акції. Дмитро Чернявський загинув від ножового поранення, захищаючи відхід мирних демонстрантів. Йому було 22 роки.

Людмила Шеремет - лікарка-пенсіонерка. Народилася у Макіївці. Після виходу на пенсію залишалася активною. Була учасницею Революції Гідності у Хмельницькому, куди переїхала раніше - віддавала гроші на підтримку мітингувальників, носила продукти. 19 лютого 2014 року була смертельно поранена під стінами Управління СБУ у Хмельницькому, коли намагалася запобігти стрілянині. Їй був 71 рік.

Іван Пантелєєв - рок-музикант, соліст гурту "Небо мінуса". Дитинство і юність провів у Краматорську. Грав на різних музичних інструментах, писав пісні та музику. Мріяв, що його гурт стане відомим, а пісні - популярними. Останні п'ять років проживав у селі Дмитрівка. Виїхав до Києва 10 грудня 2013 року, після того, як дізнався про силовий розгін Євромайдану. Вбитий вранці 20 лютого на вулиці Інститутській. Отримав сім куль, одну з яких - у серце. Йому було 32 роки.

Степан Чубенко - юний громадський активіст, воротар молодіжної футбольної команди "Авангард" у Краматорську. Загинув за проукраїнську позицію 29 липня 2014 року, але дата смерті точно не встановлена. Його вбили бойовики з батальйону "Керч". Після катувань його розстріляли. Йому було 16 років.

Сергій Бондарев - народився та виріс у Краматорську. Був фахівцем у галузі інформаційних технологій та громадським активістом. Останні два роки разом з родиною проживав у Києві. З листопада 2013 року відвідував народні віче на Майдані, після роботи допомагав протестувальникам. Загинув уночі з 18 на 19 лютого від чотирьох кульових поранень біля Будинку Федерації профспілок України. Йому було 32 роки.

Юрій Дяковський та Юрій Поправко були активними учасниками Революції Гідності. Юрій Дяковський під час сутичок з "беркутом" на майдані отримав кульові поранення в руку та шию. 

Сьогодні ті, хто стояв на Майдані, а також патріоти з різних куточків країни, продовжують захищати нашу незалежність, суверенітет та територіальну цілісність.