Водохреща - традиції і прикмети свята

19 січня церква відзначає Хрещення Господнє - свято, присвячене хрещенню Ісуса в річці Йордан.

Хрещення Господнє для наших предків було одним з найважливіших зимових свят. До хрещення ретельно прибиралися в будинку, вимивали вікна і виносили сміття. Увечері обов'язково йшли до церкви і освячували воду, або набирали святу воду з ополонки.

Водохресною водою наші предки окропляли себе, будинок і худобу. За народними повір'ями, така вода знімає запаморочення, судоми і оніміння ніг. Водою кропили новонароджених, щоб вони росли здоровими.

Водохреща: традиції та обряди свята

Свято Водохреща об’єднує в собі багато язичницьких і християнських обрядів, головними з яких, звісно, були й залишаються обряди із водою.

Основний водохресний обряд – водосвяття, або водохрещення. Більшість водохресних обрядів мала очисний характер, а готувалися люди до них напередодні: мили хати та ретельно вимітали сміття. Всього здійснюється два обряди освячення води: напередодні Водохреща, у Водохресний вечір – всередині церкви, та в сам день Водохреща – на найближчому озері або річці.

До церкви йшли увечері 18 січня, а по закінченню церковної служби відбувалося велике водосвяття: освячення води.

Читайте: Розклад богослужінь на Водохреща у Слов’янську та Святогірську

Після служби всією сім’єю пили святу воду, окропляли нею худобу, будинок. І хоча вся вода цього дня вважається святою, саме «вечірня вода» вважалася найсильнішою. Тож багато хто занурюється в ополонку саме увечері напередодні Водохреща – коли зійде перша зірка.

Напередодні Водохреща дотримувалися суворого посту. За вечерею у Водохресний вечір їли кутю, вівсяний кисіль і млинці. Сідати до вечері можна було тільки після того, як кожен вип'є по ложці свяченої води. Повечерявши, всі клали ложки до однієї миски, а зверху – хлібину: щоб хліб вродив.

Коли на вулиці темнішало, із хати виносили дідуха, підпалювали, "спалюючи" зиму та закликаючи весну. Попіл несли у город – аби добре огірки вродили.

Ніч на Водохреще — остання ніч для проведення святочних ворожінь, бо після закінчення Святок ворожити вже не дозволяється. Дівчата гадали на майбутнє, на заміжжя, на судженого. Також, у цей день ворожили на врожай.

Свічку, яку приносили разом зі святою водою зі служби у Водохресний святвечір, зберігали: вважалося, що ця свічка захищає від нечистої сили. У народі вірили, що дитина, охрещена в 19 січня, стане дуже щасливою людиною.

Однією з найголовніших традицій цього дня лишається купання на Водохреще в ополонці, або "ходіння на Йордань". Наші предки вважали, що вода у Водохресну ніч набирає цілющої сили, а хворі зможуть одужати від води під час купання. На найближчій водоймі на встановленому місці робили ополонку – Йордань. Віряни брали участь в урочистій хресній ході та отримували святу воду, а після молебню купалися в ополонці, щоб очиститися від гріхів і вилікуватися від хвороб. Ті ж, хто під час Святок "виряджався", купалися в ополонці, щоб змити з себе "бісівську личину".