Різдво в Україні та закордоном. У чому різниця

Різдво в Україні - важливе християнське свято. Раніше його святкували виключно 7 січня. З 2017 року у нашій країні прийняли дату 25 грудня, яук ще одну дату святкування Різдва.

Однією з головних особливостей святкування Різдва в Україні є святвечір, який влаштовують напередодні - ввечері 24 грудня чи 6 січня.

Свята вечеря — центральна традиція у святвечір. Цього дня господині зазвичай готують дванадцять пісних страв, головною з яких є кутя. Традиційно в цей день не їли до сходу першої вечірньої зірки (Вифлеємської зірки, яка символізує появу на світ Ісуса), дітей трохи годували в обід. А ввечері всі члени родини у святковому одязі збиралися за столом зі стравами.

За традицією під час Святої вечері на покуті стоїть дідух — останній обжинковий сніп, у склад якого входять: овес, жито, пшениця, льон. Дідух перебуває у хаті протягом тижня: його присутність приносить в родину гарний настрій, затишок і святковість.

Свята вечеря розпочинається молитвою. На столі запалюють різдвяну свічку — пам'ять про душі предків. За святковий стіл засідає вся сім'я, у тому числі немовлята. Господар благословить вечерю: пробує кутю, хрестить. Спочатку їдять кутю, а потім решту страв.

На Різдво Христове люди йдуть на святкове богослужіння до церкви. Зазвичай літургія починається вночі.

Окрім того, у Різдво ходять щедрувати та колядувати.

А як же святкують Різдво закордоном?

Різдво у Швеції

Підготовку до Різдва розпочинають за місяць: запалюють першу з чотирьох свічок у спеціальному підсвічнику або вінку, причому згоріти їй дають лише на чверть. За тиждень запалюють дві свічки – ту, що на чверть згоріла, й нову. Так роблять аж до Різдва, коли на святковому столі запалюють останню свічку. Поруч уже стоять традиційні страви: різдвяний окорок, свиняча ковбаса, маринований оселедець, «губброра» – суміш з яєць й анчоусів, картопля, житній хліб із пивним суслом, і «лютефіск» – страва з вимоченої риби. Запивають усе це глінтвейном, грогом або його шведським різновидом – «глеггом».

Увечері один із членів сім’ї знаходить привід відлучитися з хати, і ось у двері стукає дідо Юльтомтен із мішком подарунків.

У місті Евле під час адвенту встановлюють величезну солом’яну фігуру Різдвяного козла, але до Різдва він зазвичай не доживає – попри всі заходи безпеки його підпалюють місцеві веселуни, перетворивши цю витівку на своєрідний спорт.

Різдво у Норвегії

У Норвегії Різдво називають Юль, тому норвезького Санта-Клауса звуть Юленіссе. Різдвяні традиції норвежців кореняться у дохристиянській добі. Тоді святкування полягало в принесенні в жертву тварин і розпиванні великої кількості пива. Нині обмежуються пивом у супроводі хрустких свинячих і баранячих реберець та тріски. Натомість збереглася інша різдвяна традиція: ховати у Святвечір усі мітли та віники – щоб залишити без транспортних засобів відьом й іншу нечисть.

Як і в інших північних країнах Європи під час Різдва, в Норвегії всі міста й села прикрашені гірляндами, у вікнах будинків сяють ліхтарики. В такому освітленні казково виглядає місто Рьорус із дерев’яною забудовою – пам’ятка ЮНЕСКО. У місті Дрьобак є поштове відділення Санта-Клауса і єдиний на всю Скандинавію різдвяний магазин, відкритий цілий рік. А мешканці Бергена започаткували власну різдвяну традицію: місцеві підприємства, школи, дитсадки й небайдужі городяни об’єднують зусилля і споруджують ціле місто з імбирного печива.

Різдво у Чехії

5 грудня подарунки чеським дітям розносить святий Мікулаш, але ходить він не сам, як наш Миколай, а в супроводі янгола й чорта, або навіть кількох янголів і чортів. Подарунки він несе у кошику. Чорти погрожують дітям – мовляв, неслухняних заберуть із собою до пекла. Проте янголи їх стримують, аж поки Мікулаш почує від батьків, що дітлахи таки були чемними цілий рік, і кожному з них дасть подарунок. А ось на Святвечір 24 грудня дарунки отримують усі – і діти, і дорослі. Доставляє їх, як не дивно, Єжишек, тобто Ісусик. Як це робить немовля – невідомо, адже його ніхто ніколи не бачить: варто на секунду вийти з дітьми з кімнати – і подарунки опиняються під різдвяною ялинкою.

Єжишек має власне поштове відділення в містечку Божі-Дар, що у горах на кордоні з Німеччиною. Щороку до нього прибуває кількадесят тисяч листів, аби отримати Єжишкову печатку й вирушити далі, до адресатів по цілій країні та за кордон.

Різдво в Австрії

В Австрії різдвяні ярмарки не так піддалися комерціалізації, як в інших країнах, і більше наслідують різдвяні традиції. У Відні ярмарки працюють одразу в кількох районах міста з ранку і до пізньої ночі. Продаються там сувеніри та подарунки ручної роботи й традиційні смаколики, наприклад, штоллен – різдвяний кекс. Солодощами – шоколадками, марципанами, білочками та голубами з тіста – заведено прикрашати ялинки. Використовують і звичайні прикраси, здебільшого червоні й золоті, і обов’язково – справжні свічки, які запалюють за спеціальним ритуалом.

Подарунки потрапляють під ялинку так само, як і у Чехії, – їх розносить Christkind, Христос-дитятко, за списком, який діти написали напередодні й залишили на підвіконні. Щоб дітлахам легше було дочекатися Різдва, батьки купують для них адвент-календарі у вигляді будиночків чи паровозиків з 24-ма віконцями: щодня треба відкривати одне віконце, за яким у комірці лежить цукерка або маленька іграшка.

Трохи більше про різні традиції святкування читайте у нашому матеріалі:

Новый Год в мире. Чучела политиков и водные сражения на улицах