Те, що спалює людину зсередини - ліквідатор Слов’янська говорив з молоддю про аварію на ЧАЕС

У Слов’янському краєзнавчому музеї ліквідатори розповідали школярам про аварію на ЧАЕС та те, як усували її наслідки.

14 грудня в Україні День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка сталася вже 35 років тому, а саме 26 квітня 1986 року. Дату обрали не випадково - саме 14 грудня 1986 року офіційно здали в експлуатацію саркофаг над сумнозвісним четвертим енергоблоком електростанції, де й стався вибух.

У Слов’янську пам'ять про ті страшні події живе у містянах, які безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. Напередодні цієї дати для школярів Слов’янська влаштували зустріч з ліквідаторами у міському краєзнавчому музеї.

Зокрема восьмикласники спілкувалися з ліквідатором зі Слов’янська Сергієм Храптовичем, який очолює міську в Донецькій області організацію “Союз Чорнобиль України”. Він стисло розповів молоді про те, як чоловіків зі Слов’янська доправили на боротьбу з аварією на ЧАЕС, що вже після аварії місто було схожим на моторошний привид. 

“Не верилось, что в мирное время такое может быть. Подъезжая к Чернобылю, не верилось, что я непосредственный участник этих событий”

Розповів Сергій Храптович і про те, що офіційно встановлені владою СРСР дози радіації для ліквідаторів зовсім не відповідали дійсності. А наближені до реальних дози можна було отримати, тільки якщо помножити офіційні цифри на чотири.

Ліквідатор визнає, що Радянському союзу тоді різні передові країни пропонували допомогу. Серед них була і Японія, яка вже пережила наслідки радіації після скиду атомних бомб на Хіросіму й Нагасакі. Але СРСР відмовився, хоча й використовув японські бульдозери на радіоуправлінні.

“Было бы правильно не призывать (прим. на ліквідацію) всех поголовно, а задействовать военспецов, которые бы отчетливо понимали задачу и выполняли её согласно своей воинской специальности”

Молодь, у свою чергу, зацікавило, як Сергій Храптович ставиться до серіалу “Chernobyl” від каналу HBO та чи дивився він його. Чоловік відповів, що до цього такі фільми більше ніхто не знімав, і авторам фільму слід подякувати за те, що вони наблизили реальність подій на  Чорнобильській АЕС та у Прип’яті:

“Что касается этого фильма…может быть, немножко постановочно, может быть, немножко эмоционально, может быть, не по-украински. Но, во всяком случае, до этого такого фильма не было. И нужно сказать спасибо создателям за то, что они приблизили ту действительность и показали людям, что происходило поэтапно во время ликвидации аварии”

А ще слухачі спитали, чи дійсно променева хвороба така, як показали у серіалі. Ліквідатор пояснив що є такий термін ГПХ - гостра променева хвороба. Це страшна хвороба, яку можна порівняти хіба що з опіком значного ураження.

“Это (прим. променева хвороба) сжигает человека изнутри. Никакого противоядия, никаких методов воздействия, чтобы снять болевой синдром, на тот момент не было”

Читайте: «Каждый выполнял свой гражданский долг», - ликвидаторы из Славянска о Чернобыльской катастрофе

Хоча про Чорнобильську катастрофу можна говорити годинами, у школярів була можливість отримати відповіді на найголовніші питання від тих, хто все бачив на власні очі.

Завтра ж у будівлі Слов’янської ВЦА має відбутися зустріч ліквідаторів з владою міста. Про те, що там будуть обговорювати, читайте згодом на нашому сайті.

Ще більше цікавого - у нашому Viber