Втомлююся, забуваю, задихаюся - що розповідають люди про свій постковідний синдром

Вже два роки людство намагається здолати пандемію коронавірусу. Вона принесла багато наслідків, одним з яких є так званий постковідний синдром. Ми спробували через людські історії розібратися у тому, що це таке.

Якщо вірити офіційній статистиці Міністерства охорони здоров’я, за весь час пандемії в Україні на COVID-19 перехворіло 3 млн 532 тис. людей, з них одужали - 3 млн 133 тис. людей. 

Серед тих, хто одужав після коронавірусної хвороби, все частіше лунають розмови про так званий постковідний синдром. У всіх людей він має різні прояви, у когось його взагалі немає. Хтось від нього страждає вже близько року. Але що ж це таке і як проявляється?

“Після одужання від коронавірусу я…”

Ми спробували розібратися через розповіді людей у тому, що таке постковідний синдром. Для цього запустили опитування у соцмережах та поспілкувалися з людьми особисто.

Ось що нам розповіли люди під час спілкування у месенджері:

Олексій: “У мене безсоння, гіпоманія (примітка автора: легкий ступінь манії, але без вираженого марення і галюцинацій), тривожність. Маю труднощі з концентрацією уваги. Це триває вже третій тиждень з того часу, як мені закрили лікарняний. Медики запропонували записатися на прийом”.

Ірина: “Постійна втома, порушення когнітивних функцій, задуха, підвищений артеріальний тиск, набряки. Емоційна нестабільність. Ще багато чого… Лікарі нічого не радили, їм зараз не до того, на жаль”.

Катерина: “Це відбулося не одразу, десь за місяць після одужання. Я почала забувати те, що комусь щось пообіцяла. Наприклад, пообіцяла, що перетелефоную зо кілька хвилин, і забуваю геть про це. Нещодавно відбулось "зависання" під час промови. Також дуже плаксива стала, занадто емоційна. А ще час від часу швидко сильно втомлююсь і хочеться дуже спати, є задишка. До лікаря, на жаль, не зверталася”.

Олена: “Після одужання з’явилися проблеми з нирками, печінкою, суглобами. Найменший стрес призводив до панічного страху та тривоги. Усе тіло ламало та боліло, хоча ніяких причин для того не було. Лікарі прописали мені заспокійливі - їх пила десь пів року. Ну і, звісно, лікувала хронічні хвороби, які “повилазили рясним пучком”.

Наталя: "Я заболела где-то 27 сентября. Быстрый тест в поликлинике показал, что я ковидная. У меня медикаментозная аллергия, мне сказали: "мы не знаем, чем вас лечить". Прописали витамины, отправили делать рентген. На следующий день стало еще хуже, я звоню врачу и говорю: "я умираю, я задыхаюсь", а она спрашивает: "какие симптомы?" А у меня все перед глазами было желто-зеленое, то-ли тошнит, то-ли дышать нечем. В итоге мне привозили лекарства, я сама себе их колола. Сейчас я еще не чувствую запахов, а если хочу съесть кусочек мяса, он мне воняет тухлой рыбой. Почку уж подлечила, кровь еще густая. Мне бы и с психологом пообщаться, потому что я боюсь, вдруг умру одна. Мне страшно одной дома быть, не могу заснуть".

А таким люди діляться в обговореннях у Facebook:

Tetiana Moiseieva-Shylenko: “Найбільше налякалась, коли стояла на касі в Макдональдсі і довго не могла пригадати назву свого улюбленого мафіна на сніданках. А я його люблю вже багато років! І тут просто якась чорна пляма на місці, де має бути його назва. Я так і не згадала, мені допомогла дівчина касир. Таке зараз зі мною трапляється часто, але чомусь випадок із Макдональдсом найбільше вразив”.

Julie Voitseshevska: “У мене теж таке було, дійсно така пуста пустота і це навіть описати складно. Я намагалась записувати необхідні справи, але дорогою до аркуша губила приблизно половину з них. А потім банально забувала ті списки перечитати. Але все пройшло у мене десь за місяць. Реабілітація після ковіду дуже важлива. Мені допомогли вітамінки, щоденні ранкові прогулянки і оновлений раціон. Усе допомагала і підказувала лікарка, але мене в принципі не дуже зачепило". 

Тетяна Шаповалова: “Наблюдаю уже месяц, что болят мышцы спинные, как от сильного накашливания, и усталость”.

Анатолій Важинський: “Болел с конца сентября по декабрь очень тяжело, до сих пор нет полных вкусовых рецепторов и запахи очень слабо ощущаются, появилась тахикардия”.

А в Instagram користувачі поділилися таким:

evgesha_black_girl: “Внезапные скачки артериального давления, при гипотонии”.

uliyaslichenko: “Апатия, до сих пор не вернулся полностью нюх и вкус, и куча всего по мелочам”.

ksu_shamota: “Болезнь была очень тяжелая на протяжении двух месяцев. После этого с мая начались скачки температуры, агрессия, упало зрение. На женском здоровье отразилось тоже. Плюс набрала 10 кг - как сказал доктор, это побочка от уколов. Кашель не прекращается, только становится тише. Болела дважды - в 2020 году перенесла спокойнее, в 2021 - намного тяжелее и побочек больше. Также было обострение хронической болезни. Когда все встанет на свои места, доктор не берется прогнозировать, сказал, долго. Всем желаю здоровья”.

Як МОЗ пояснює “постковід”

Постковідний синдром - це ознаки та симптоми, які виникають після перенесеної коронавірусної хвороби, які неможливо пояснити жодним діагнозом. Такий стан може тривати від 5 до 12 тижнів або довше. 

Такий синдром МОЗ пояснює тим, що організму потрібен тривалий час на відновлення після COVID-19. Він має різні клінічні прояви:слабкість, знесилення, тривалий кашель, задишка, втрата смаку та нюху, порушення сну та свідомості, тривожність, депресія, головний біль, суглобовий синдром, випадіння волосся, розлади ендокринної системи тощо. Наразі не існує вичерпного переліку симптомів та станів, характерних для постковідного синдрому. Їх спектр широкий і постійно оновлюється та доповнюється. 

Кожен випадок треба лікувати індивідуально

У міському відділі охорони здоров’я ми також спитали про те, що таке “постковід”, і що з ним робити людям, які від нього страждають. Начальниця відділу Олена Джим нам розповіла, що постковідний синдром залежить від того, по якому органу “вдарив” коронавірус. 

Людям, які страждають від такого синдрому, варто спочатку звертатися до сімейного лікаря та розповісти йому про свої скарги. Він вже призначить лікування чи дасть рекомендації, або спрямує до вузького спеціаліста. Якщо є хронічні хвороби, треба йти до спеціаліста, який постійно спостерігає за станом пацієнта. Якщо пацієнт потребує цілодобового догляду, його ушпиталюють у профільне відділення.

Але універсального рецепта від “постковіду” немає - кожен випадок індивідуальний. 

Як відновитись після перенесеного COVID-19

Інструкції чи рецепта швидкого відновлення наразі немає. 

Фахова спільнота радить дотримуватися режиму сну та збалансованого харчування, не забувати про помірну фізичну активність, робити вправи для тренування мозку та когнітивних здібностей, гуляти на свіжому повітрі. 

Також варто звертати увагу на прояви хронічних хвороб. Варто консультуватись із сімейним лікарем щодо свого стану. Не соромтесь поділитися своїми тривогами чи обговорити симптоми, які виникли після захворювання COVID-19. 

Більшість людей, з якими ми поспілкувалися про їх постковід, скаржилися не стільки на фізичні побічні ефекти, скільки на проблеми з психологічним здоров’ям та пам’яттю. Дехто з них зізнавався, що боїться говорити про це із близькими та колегами через страх, що з оточуючі глузуватимуть, керівництво не зрозуміє або звільнить. Саме з тієї ж причини люди бояться звертатися до психолога чи психотерапевта.

Якщо вам немає з ким поговорити про своє моральне самопочуття та психологічне здоров’я, ми зібрали для вас перелік служб та організацій, які можуть допомогти: 

Анонімно та конфіденційно – де отримати безкоштовну допомогу психолога

Бережіть себе та своїх близьких, будьте здоровими!

Ще більше корисного та цікавого дізнавайтеся у нашому Viber