Слов’янський краєзнавчий музей повертає імена. Яскрава кераміка Наталії Максимченко

Чому Слов’янському краєзнавчому музею пощастило з колекцією Наталії Максимченко? 

Кого народжує наша земля? Талановитих і творчих людей, героїв свого часу і майстрів своєї справи. Недарма наше місто славиться керамічною галуззю, адже хист до створення оригінальних виробів у наших земляків в крові. 

Занадто сучасна для свого періоду і актуальна сьогодні - так можна описати творчість нашої видатної землячки Максимченко Наталії Олексіївни. Вона народилась у Слов’янську і працювала в галузі скульптури, монументального та декоративно-прикладного мистецтва. 

Доля Максимченко склалась так, що у молодому віці вона покинула своє рідне місто і реалізувала себе, як генія скульптури, кераміки і художньої майстерності, поза межами Слов’янська. Але через роки найбільша колекція робіт Максимченко повернулась у рідне місто. Сьогодні вона знаходиться у Слов’янському краєзнавчому музеї і налічує більше 400 робіт, проте більша її частина не експонується. 

Творчістю Максимченко та її унікальним доробком столичні дослідники зацікавились ще у 2016 році - каже мистецтвознавиця, учасниця самоорганізованої ініціативи "ДЕ НЕ ДЕ" та представниця проєкту “Музей відкрито на ремонт” Женя Моляр. 

З того часу почали потроху вивчати наявні у краєзнавчому музеї експонати, більше дізнаватись про авторку робіт і створювати про неї невеличкі біографічні сюжети. Було зрозуміло, що ця тема заслуговує на окреме велике дослідження, адже роботи Наталії Максимченко - це унікальні для свого часу витвори мистецтва, які мали значний успіх на території колишньої радянської території. 

У чому унікальність робіт Наталії Максимченко журналістам 6262 розповіла Олена Корусь, кандидатка з мистецтвознавства, яка досліджувала історію фарфорової пластики України і доробки різних майстрів.

Працюючи на заводах, Наталія Максимченко не була обмежена рамками трудової угоди, а працювала вільно, використовуючи бази виробництв. Саме тому у Максимченко багато авторських робіт, які не потрапляли у тираж. 

У Харкові Наталія навчалась у провідної скульпторки Елеонори Блох, у Москві вчителем для Максимченко став видатний Олександр Матвєєв, що свідчить про її високий мистецький рівень. 

Значний інтерес для дослідників становить масштабна експресивна фарфорова пластика Максимченко. Багато виробів вона створила під впливом поїздок у Середню Азію під час Другої Світової війни. 

Якщо розглядати в контексті України, роботи Максимченко - це вивчення окремого відрізку часу, який репрезентує частину життя Слов’янська. Ми спочатку втратили цю спадщину, а потім повернули її назад разом з унікальними витворами мистецтва. 

За словами дослідниць, Слов’янську дуже пощастило, що ми маємо таку колекцію. Тому її треба ретельно вивчати, атрибутувати, реставрувати та експонувати належним чином. 

Сьогодні ми маємо повернути ім’я Наталії Максимченко Слов’янську - каже директорка краєзнавчого музею Євгенія Калугіна. У тісній співпраці зі столичними дослідниками музей планує детальніше вивчити творчість і біографію нашої видатної землячки. І це історія не лише про саму спадщину, але й про те, що місцевому краєзнавчому музею вдалось її зберегти. 

Далі представляємо декілька робіт Наталії Максимченко, які експонуються у виставковому залі сьогодні.