Літні ліси, синє море і село з бабусею. Що почитати влітку

Ми вирішили скласти підбірку справді літніх книг, які б зробили ваші вечори цікавішими.

А що ви читаєте теплими літніми вечорами вдома? Поділіться улюбленими книгами. А ми вам даємо свої поради.

"Мій друг Персі, Баффало Білл і я" Ульфа Старка

Дитячі книжки Ульфа Старка завжди поза віковими рамками. Вони дарують гарний настрій і добрі емоції всім, хто не загубив у собі дитину. Початок літніх канікул, подорож до дідуся й бабусі в село, де чекають друзі й дівчина, в яку ти без тями закоханий. Так до щему знайома чи не кожному – ця особлива мить, коли наступають літні канікули. Саме про це сонячна, морська й мудра книжка Ульфа Старка.

На відміну від попередніх років, цього літа головний герой Ульф вирушає до села не лише з родиною – а й зі своїм найкращим другом Персі. Тож це літо обіцяє бути найнезабутнішим. Купання в морі, розряджання в індіанців, розповіді Баффало Білла, підглядання за нудистами, любовні муки, буркотливий дідусь – чого тільки не станеться з героями за це літо. Як і більшість творів Ульфа Старка, ця книжка дуже весела й одночасно трохи сумна. А ще вона точно віднесе вас у ваше дитинство, де ігри до пізньої ночі, побиті коліна, футболка в шовковиці й такі довгі-довгі дні.

Літні ліси, синє море і село з бабусею. Що почитати влітку, фото-1

"Кульбабове вино", Рей Бредбері

Світлий, добрий роман про дитинство. Повість для читачів різного віку знайомить з головним героєм і його друзями Чарлі і Джоном. Разом з цими хлопцями ви станете очевидцями багатьох історій, кожна з яких відкриє якийсь секрет цієї компанії.

"Вино з кульбаб" нагадує про прості радощі: як добре валятися в ароматній траві, кататися на старенькому трамваї або збирати кульбаби. Мабуть, це найсвітліша робота Бредбері, кожною своєю сторінкою доводить, що головне - це те, що ти живий, дихаєш і можеш щодня відкривати щось нове.

Літні ліси, синє море і село з бабусею. Що почитати влітку, фото-2

"Любий Ґабріелю" Гальфдана В. Фрайгова

"Море сьогодні тихе. Ліниве, немов мертве. Межа між морем і небом на видноколі розмита й нечітка, це іноді мене спантеличує. Я ліпше розумію, хто я, коли повітря й вода виразно розділені, коли я бачу між ними перепони й рубежі, коли знаю, де я, а де — ні, коли бачу, де саме моє місце".

"Любий Ґабріелю" – це щемкий і крихкий роман-лист батька до його молодшого сина, якому ще малим діагностували аутизм. Їхня сім’я живе на краєчку землі, на дикому острові, звідки два кроки до берега, від якого аж до самої Америки простирається Північно-Атлантичний океан. Як це – щоразу пробивати стіни, щоби достукатися до світу особливої дитини, твоєї дитини? Норвезький письменник Гальфдан В. Фрайгов не має відповідей – лише розгубленість, сумніви та багато ніжності й безумовної любові. А ще вдячності: дружині, яка ділить з ним усі труднощі на двох, бо розуміє як ніхто; і синові – що часом впускає батька у свій світ, митями відкривається йому й просто перевертає весь світ догори дриґом своїми обіймами. Читати всім, хто не боїться глибини й холоду на дні, адже пам’ятає, що, випірнувши, побачить на поверхні сонце.

"Бабине літо" Марк Лівін

Сучасний український письменник Марк Лівін також порадував надзвичайно теплою і доброю літньою книгою. У центрі сюжету – 10-річний хлопчик Ждан. Його батьки вирішили розлучитися і, щоб втекти від такої важкої та незрозумілої реальності, він приїхав на літо до дідуся і бабусі. Це непроста історія дорослішання, в якій є багато відкриттів, запитань, відповідей та роздумів. Радість, сум, розчарування, захват, цікавість… – чимало емоцій переповнюють Ждана і вкотре нагадують читачам – це і є шлях дорослішання, який знайомий кожному.

"Літня книжка", Туве Янссон

Софія з бабусею і татом проводять літо в хатинці на острові, оточені природою і майже на безлюдді. Тут неспішно минають дні, узбережжя обвівають вітри й оминають рибацькі човни, навідуються нечасті гості, а морем до берега прибиває залишені кимось "скарби". Бабуся з онукою вибираються на прогулянки і говорять про все на світі: про птахів і квіти, про Бога і страхи, про ночівлю в наметі, забобони, нестерпних родичів. І хоч вони й словом не згадують про найважливіше: про смерть мами і самотність, — любов і взаємне прийняття пронизують кожну хвилину їхнього маленького затишного літа.