Феєрверки - так чи ні. Чому я більше не люблю салюти - блог

У багатьох людей Новий Рік безпосередньо пов’язаний із яскравими феєрверками. Раніше і я раділа. Чому я більше не люблю салюти.

Зрозуміло, що салюти у більшості мають асоціюватися із радістю і щастям. Ну бо хіба це не чудово - спостерігати за яскравими вибухами у небі, як кольорові зірочки сипляться тобі прямо на голову? 

Нє.

Не в моєму випадку. По-перше салюти у мене завжди асоціювалися з небезпекою. Ми вже не один раз говорили, чим може бути небезпечна піротехніка. Це вогонь, дим, вибухи. А у наш час все, що пов’язано із вибухами, апріорі не може бути безпечним.

Я розлюбила салюти, коли у нашому місті почалася війна. У мене вибухи тепер асоціюються зовсім не з різнокольоровими вогниками у небі. І поки війна триває, так і буде. Бо хто його знає, що станеться з нами завтра. В будь якому випадку, раніше почувши звуки вибухів, люди, які жили на території бойових дій, бігли у підвали і бомбосховища. А тепер мають зі сльозима на очах радіти цим страшним зввукам?

Давайте не забувати, що живемо не так вже й далеко від зони бойових дій. Багато людей досі хапаються за серце, коли випадково лопається повітряна кулька, або падає на підлогу щось важке. Шо вже казати про салюти. Це зайві нерви.

При цьому, зрозуміло, що забороняти їх ніхто не буде. Вони дозволені на офіційному рівні. І єдиним бажанням залишається, щоб все пройшло без травм. Без фізичниз і моральних травм. 

Я не проти переможного салюту в кінці війни. Хоча, якщо чесно, думаю багатьох буде трясти від цих звуків і тоді.

Ну хіба вам мало бенгальських вогників? Які створюють настрій без зайвих шумів? Але знову ж, це виключно моя думка. Окрім того, дуже сильно злять діти і підлітки, які кидають петарди перехожим під ноги. НАче і не знають, чим все це може закінчитися.

Ну і врешті решт, салюти - це гроші на вітер. У прямому сенсі цього слова. 

Але це лише моя думка. Розкажіть, як ставитесь до салютів? Як перебороли страх вибухів після 2014 року? Чи запускали феєрверки у цьому році?