Рятувальники закликають не палити суху траву

Щорічно навесні трапляються випадки неконтрольованого спалювання сухої рослинності на присадібних територіях, узбіччях доріг, в лісових масивах, лугах і пасовищах, вздовж канав і малих річок, на перелогових і заболочених землях та на полях. Такі пожежі можуть призвести до пожеж в екосистемах, у зв’язку з чим державі наносяться значні матеріальні та екологічні збитки.

Випалювання сухої рослинності не у спеціально відведених місцях, а безпосередньо там, де вона виросла, є великим господарським безглуздям, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 77-1 КУпАП "Самовільне випалювання рослинності або її залишків", у вигляді накладення у вигляді штрафу на громадян — від 170 грн. до 340 грн., на посадових осіб від 850 грн. до 1190 грн.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 91 КУпАП), тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 340 грн. до 680 грн., на посадових осіб від 1190 грн. до 1700 грн.

За спалювання відходів на території підприємств, установ, організацій (ст. 82 КУпАП) законодавством передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб на суму від 850 грн. до 1700 грн.

Крім того, статтею 245 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально-небезпечним способом. Винні особи караються штрафом від 5100 грн. до 8500 грн., або обмеження волі на строк від двох до п'яти років.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші наслідки, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

В результаті таких дій, проявляються наступні наслідки:
1. При випалюванні знищуються усі органічні рештки, які є природною першоосновою для утворення гумусу.
2. Вогнем знищується вся поверхнева мікрофлора і мікрофауна, що розмножилась на поверхні землі.
3. Випалюванням знищуються всі корисні комахи та інші живі істоти, що залягли на зимівлю у відмерлих органічних рештках.
4. Випалена поверхня землі стає непридатною для гніздування перелітних птахів, для існування дрібних четвероногих тварин (зайців, їжаків та інших); на ній вони стають беззахисними.
5. Відмерла органіка є основним кормом для дощових черв’яків та інших корисних живих істот, що поселяються у поверхневому шарі ґрунту; попіл, що утворюється при випалюванні, є згубним для цієї живності.
6. Систематичне багаторазове випалювання лугів, пасовищ, перелогів сприяє інтенсивному витісненню з них тендітних кормових трав багаторічними сильнорослими бур’янами.
7. Випалювання сухого очерету, рогозу, осоки на болотах зупиняє процес торфоутворення на їх дні, гальмує розвиток придонної болотної гідрофлори і гідрофауни, сприяє «гниттю» і «задиханню» боліт і руйнуванню їх як прихистку і місця існування і розмноження багатьох видів пернатих.
8. Вогнем руйнується структура поверхневого шару ґрунту.
9. Масове випалювання органічних рештків забруднює атмосферу.
10. І це ще не вся шкода, яка завдається землі вогнем та навколишньому природному середовищу. Випалювання органічних решток на лугах, пасовищах, на землях різних видів відчужень носить стихійний характер.

Служба порятунку вкотре звертається до всіх і закликає не випалювати самовільно суху природну рослинність або її залишки, бережливо ставитися до природи рідної землі та дотримуватись встановлених вимог природоохоронного законодавства та пожежної безпеки. Пам’ятайте! Краще запобігти пожежі, ніж боротися з нею і ліквідовувати її наслідки.

Провідний інспектор відділу запобігання НС

Слов’янського районного управління ДСНС України у Донецькій області

Альона Сокур