Як зароджувався волонтерський рух у Слов‘янську (ВІДЕО)

Волонтерський рух в Україні зародився ще з часів Майдану, коли люди стихійно почали допомагати протестувальникам у Києві, потім був Крим...Вже розгалужена та системна допомога українській армії з’явилася навесні 2014 року, коли окупанти з Росії вторглися на Донбас. 

Слов‘янськ тоді сповна відчув на собі горе війни. Після кривавих місяців окупації місто було звільнене, але війна в Україні не закінчилася. Саме у цей важкий для країни час українці відчули, що потрібні армії та захисникам. 

У 2014 році, коли неочікувано ворог вдерся на нашу територію, українська армія була ослаблена, були проблеми з логістикою, із забезпеченням військових продовольчими товарами. Трималися лише на вірі у свою правду та любові до рідної землі. Багато військових, які стали на оборону нашої держави у 2014 році, дуже вдячні волонтерам, які допомагали хлопцям у ці найважчі часи. 

У Слов‘янську активний волонтерський рух зародився після звільнення міста. Тоді багато мешканців відчули потребу допомагати захисникам - людям, які повернули їм рідний дім. 

Про те, як зароджувалася волонтерська діяльність у нашому місті, розповили Інга Хацько, Лариса Коваленко та Марина Данилова - жінки, які одні з перших у Слов’янську почали допомагати українській армії.

Війна у Слов’янську перевернула погляди на світ кожного з нас. Як розповіли волонтери, бажання віддячити українським військовим за звільнене місто і стало головною мотивацією їх діяльності.

Спочатку на допомогу армії і поїздки витрачали виключно свої кошти. Коли зрозуміли, що цього замало, почали підключати знайомих. Всім, хто надавав кошти, віддавали повний фінансовий звіт.

Марина Данилова, як один з найважливіших моментів, згадала Дебальцівський котел. Тоді Слов’янськ почав активно надавати допомогу військовослужбовцям. Тоді жінки виїхали до поранених бійців. Домовились зі штабом, щоб тих відпустили до Слов’янська. Мешканці міста проявили себе з кращої сторони. Тоді багато людей були готові забрати до себе військових, щоб надати хоча б мінімальну допомогу. 

За чотири роки волонтерства змінилося багато. Армія стала сильнішою. Забезпечення - краще. Але роль волонтерів і надалі залишається однією з найважливіших. Це не тільки фінансова та матеріальна допомога. Перш за все, це моральна підтримка і доказ того, що у цивільному житті є ті, хто поважає, цінує те, що роблять українські віськові. Волонтери - це зв’язок між цивільним та військовим життям.

Історії, які розповіли дівчата-волонтери, болючі, іноді страшні, місцями надихаючі та смішні. Більшість з них не увійшло до відео, але обов’язково будуть розказані згодом. Бо дуже важливо, щоб люди знали: мешканці Слов’янська роблять все, щоб Україна перемогла у цій страшній війні.

Олександра Пилипенко
Лідія Хаустова

Історію зародження волонтерського руху у Слов’янську дивіться у відео: