Віл-інфіковані мають право на працю

Сучасна дискримінація у сфері праці не завжди передбачає обмеження за критеріями статі, віку, расової та національної приналежності. Значна частка обмежень при працевлаштуванні пов'язана із невірними уявленнями про ті чи інші хвороби працівників.

Таким чином, Міжнародна організація праці значну увагу приділяє проблемі обмеження прав працівників, які хворі на СНІД. В Рекомендації МОП №200 щодо ВІЛ/СНІДу та сфери праці 2010р. фактичний або приписуваний статус ВІЛ-інфікованої особи не повинен бути підставою для дискримінації, що перешкоджає прийняттю на роботу чи продовженню трудових відносин або реалізації рівних можливостей відповідно до положень Конвенції про дискримінацію в галузі праці та занять від 25.06.1958 р. №111. Також фактичний або приписуваний статус ВІЛ-інфікованої особи не повинен бути причиною припинення трудових відносин. Тимчасову відсутність на роботі через захворювання або виконання обов’язків із догляду, пов’язаних із ВІЛ/СНІДом, слід розглядати так само, як і відсутність через інші причини, пов’язані зі станом здоров'я, з урахуванням положень Конвенції про припинення трудових відносин від 22.06.1982 р. №158.

Національним трудовим законодавством необхідно передбачити забезпечення можливості ВІЛ-інфікованим особам, які є працівниками або потенційними працівниками на повноцінне забезпечення їх прав на працю. Також важливим положенням Рекомендації МОП №200 від 02.06.2010 щодо ВІЛ/СНІДу та сфери праці про те, що тестування повинно бути по - справжньому добровільним та проводитися без будь-якого примусу, а програми тестування повинні відповідати міжнародним керівним принципам щодо конфіденційності, консультування і згоди.

Від працівників, у тому числі трудових мігрантів, шукачів роботи та претендентів на робочі місця, не можна вимагати проходження тестування на ВІЛ або інших форм ВІЛ - скрінінгу. Результати тестування на ВІЛ повинні бути конфіденційними й не ставити під загрозу доступ до робочих місць, безперервність трудового стажу, гарантованість роботи і можливості просування по службі.

Статтею 169 КзпП України визначені обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій, проведення яких необхідно для визначення стану їх здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб. Проте, жодний працівник не повинен бути примушений до проходження тестування на ВІЛ або інших форм ВІЛ - скрінінгу.

Відділ контролю західного напрямку управління

з питань праці ГУ Держпраці у Донецькій області