Як Платформа ініціатив "Теплиця" змінює Слов'янськ

Однією із найяскравіших подій минулого тижня стала конференція «Розвиток міст України», яка пройшла у Платформі ініціатив Слов’янська. Загалом конференція зібрала найяскравіших людей з усієї країни, які прагнули поділитись своїм досвідом з містами Донецької та Луганської областей.

Як розповіли координатори проекту Марія Келій та Ганна Авдіянц, ідея «Regeneration Conference» народилась ще давно, після поїздки до Сєверодонецька та Лисичанська. Побачивши сірі міста та майже безлюдні вулиці можна збожеволіти. Тутешні мешканці звикли працювати на заводах та сидіти по домівках. На вихідних на вулицях немає ні душі та навіть при бажанні піти кудись аби з користю провести час, власне, нікуди. За дві години автобусом від Слов’янська можна потрапити в зовсім інший похмурий світ. Спостерігаючи ці жахливі картини, в голові виникає питання – а чому саме так?

«Міста у нас вимирають. До цієї війни ми також не знали про безліч можливостей, що знаходяться фактично у нас під носом. Раніше всі ми жили та не замислювались що буде далі. Раз на п’ять років виберемо «когось», хто зробить нам «щось» та й усе. Але ж насправді треба брати та робити САМОМУ. Треба змінювати менталітет нашого суспільства. Годі вже чекати, час брати ініціативу у власні руки.

Ми даємо людям можливість обрати як жити та які є можливості для цього, побачити різні варіанти свого життя – можна сидіти та чекати якихось змін, а можна брати та робити. Молодь збирається спілкуватись, робить щось своїми руками, а потім створюють власні осередки та будуть свою країну. Скажемо чесно, ми свого часу про це все не знали. Про це не розповідають у школах та університетах.

Якщо існує якась проблема, то у будь-якому випадку існує її рішення. У нас дуже часто питають як ми створили нашу платформу. Ми завжди говоримо про культурний обмін між сходом та заходом України, але чомусь ніхто не заводить мови щодо обміну всередині регіону. На даний момент Слов’янськ може власним прикладом показати та розказати іншим містам Донецької області як створювати власні ініціативи».

Таким чином було вирішено зібрати до купи всіх охочих активістів з усіх куточків регіону та надихнути їх досвідом спікерів з більш розвинутих міст нашої країни. На конференцію з розвитку міст були запрошені Ігор Сусяк з Івано-Франківська, який розповів за проект «Тепле місто» та громадський простір «Urban space», що об’єднують людей і бізнеси для підтримки ідей та дій щодо сталого розвитку міста; Андрій Породко зі Львова, який відродив старий та занедбаний кінотеатр перетворивши його у Lviv Film Center; режисер та дизайнер Василь Гошовський розповів як реклама може впливати на бренд міста та як зробити її максимально привабливою; Анна Бондаренко з Дружківки, яка зайнялась відродженням бібліотеки у сучасність; співзасновник Львівської Бізнес Школи, власник компанії з швейного виробництва «Троттола» та арт-центру «Дзиґа» Ярослав Рущишин; гостя із Варшави Юстина Марціняк, яка поділилась досвідом громадських ініціатив пов’язаних зі збором побутових відходів на прикладі Польші та ще багато різноманітних гостей. Також серед запрошених спікерів був успішний підприємець зі Слов’янська Сергій Кушнарьов – засновник СДС «Славянские домашние сети».

Всі учасники конференції поділились на 4 дискусійні панелі, в яких одночасно обговорювали як трансформувати місто за допомогою громадських просторів, які можуть бути інструменти впливу, як зробити економіку креативною та як бізнес може змінювати місто на краще. Два дні пролетіли у дискусіях, обговореннях, питаннях та відповідях. Ідеї народжувались одна за одною. Загалом акцентували увагу на унікальних особливостях міста.

«На жаль, Слов’янськ серед українців асоціюється з трьома речами – вбивство журналіста, проблема з каналізацією та розпочалась війна. Так, багато хто знає, що наше місто – це місто керамістів, але ж на якому рівні знаходиться кластер ніхто й гадки не має. Мешканці Лиману, наприклад, вчились робити акценти на своїй ідентичності. На тому, чого Лиман це, власне, Лиман, а не Київ. Це для всіх цікаво. Ми не розмовляли про глобальне, як будувати нові міста чи щось таке. Ми розмовляли про креативний розвиток та які інструменти для цього використовувати. Як люди можуть змінити місто, його імідж, та заробляти на цьому. Як правильно звертатись до місцевої влади, щоб знайти взаєморозуміння та співпрацювати разом. Ось це дійсно важливо. Багато мешканців вважають, що роботи немає, а якщо створювати власний бізнес, то це має бути або перукарня, або банальний магазин. Нічого поганого, просто все зроблено на радянський манер та руйнує зовнішній вигляд міста. Настав час руйнувати стереотипи!»

Програму конференції побудували таким чином, щоб всі учасники якомога більше часу змогли поспілкуватись один з одним. Спочатку вони вирушили екскурсією по Слов’янську, а нам дійсно є що показати. Гості побачили як почали наводити лад у центральному парку, як відновлюють сквер Мрії, наші нові заклади, як історичні пам’ятки, так і зруйновані залишки радянської промисловості. Це частина життя міста, це треба показувати. Той процес, що розпочато та над чим треба ще працювати та працювати. Також побачили наше могутнє керамічне виробництво, що не може не викликати захоплення.

«Під час обговорення на конференції обмірковували все це та створювали нові проекти. Основна наша задача була познайомити та звести всіх присутніх, обмінятись контактами. Ми тепер знаємо більш детально про інші міста рідної області, а у активістів з’явилась можливість звернутись за підтримкою, як то кажуть, навпростець».

Варто зазначити, що основної мети даного проекту організатори досягли блискуче. Всі учасники з купою вражень та нових знань вирушили додому реалізовувати свої ідеї, плани та проекти. З таким вогнем в очах та енергією натхнення ми впевнені, що всі вони запалять нове життя у рідних містах.

А у нашому Слов’янську все тільки починається! 23 квітня у «Теплиці» знов відбудеться урбаністичний хакатон "Фаза змін V 0.2". Якщо у вас є ідея як покращити місто і ви готові працювати над нею разом із великою командою, реєструйтеся для участі!

Умови участі у хакатоні:

1. Участь у заході є безкоштовною;
2. Обов’язкова попередня реєстрація http://goo.gl/forms/UvOSHxvbh1 ;
3. Ваша ідея має стосуватися урбаністики*;
4. Робота над проектом обов’язково здійснюється командами, сформованими під час хакатону;
5. Обов’язкова демонстрація прототипу ідеї/проекту (презентація PowerPoint, 3d модель, малюнок, міні модель і т.д.);
6. Під час реалізації проекту кошти використовуються тільки для закупівлі матеріалів/інструментів і не можуть бути використані для оплати гонорарів;
7. Ідея має бути реалізована протягом 1 місяця після події.
Призовий фонд сягає 6000 гривень.

*А що ж власне таке той хакатон?

«Хакатон» - це термін, що вийшов від поєднання двох слів: хакер і марафон. Сьогодні хакатони вже не відносяться до хакерства, це просто захід, під час якого розробники, в обмежений і нерозривний термін і зазвичай в обмеженому просторі, командами працюють над розв’язанням якоїсь проблеми шляхом створення програмного(інженерного) рішення, продукту чи сервісу. Як правило, завданням Хакатона є створення повноцінного програмного забезпечення, але існують і такі, що призначені для освітніх або соціальних цілей. Існують різні напрямки і тематики хакатонів - від медицини до міського проектування.

Зазвичай хакатони починаються з презентації заходу в цілому і конкретних тем, якщо вони є. Потім учасники пропонують ідеї і формують команди, засновані на інтересах і навичках. Після цього починається безпосередньо робота над проектами, яка може займати від декількох годин до декількох днів. Завершуються хакатони презентаціями проектів, під час яких кожна команда ділиться результатами своєї роботи. Іноді хакатони носять змагальний характер. У таких випадках журі оцінює учасників і вибирає переможців.

Щодо терміну «урбаністика», то процес можна назвати простішою назвою – містотворення. Тобто концепція розвитку міста, у якій беруть участь безпосередньо всі члени суспільства чи то професійно, чи підсвідомо.

Тож, чекаємо всіх на шляху до розвитку успішного та затишного Слов’янська!

«Не бійтесь щось робити! Якщо є ідея, так треба починати щось робити. А для неї знайдеться все наче саме собою – і гроші, і люди. Варто лише почати».