Медіацією називається метод врегулювання спорів між сторонами конфлікту із залученням медіатора-посередника. Неупередженість третьої сторони та застосування нею спеціалізованих прийомів спілкування, сприяє конструктивному вирішенню конфліктів без втрати добрих відносин і репутації та попереджує ескалацію суперечок.
Де застосовується медіація
До медіації вдаються сторони, які не можуть дійти згоди в судових справах . Підключити медіатора до справи можна замість, чи перед зверненням до судових інстанцій, під час виконання рішення суду або залучити під час розгляду судової справи. Застосовується цей вид врегулювання спорів:
- при цивільних, адміністративних, трудових, сімейних правовідносинах;
- при вирішенні питань інтелектуальної власності;
- при укладанні мирних домовленостей між потерпілими та винуватцями кримінальних проваджень;
- при корпоративному управлінні.
Медіація використовується задля налагодження взаєморозуміння між учасниками конфлікту в соціальному, правовому, організаційному та політичному полях. Стати медіатором може людина, яка уже має вищу освіту та здобула ступінь бакалавра чи магістра, бажає розвиватись у сфері медіації, мотивована для вивчення міждисциплінарних підходів для альтернативного вирішення судових спорів. Кандидату необхідно пройти навчання в бізнес-школі «КРОК» чи іншому аналогічному закладі, та отримати відповідний документ про присвоєння звання магістра медіації.
Доцільність та недоцільність залучення медіатора
Медіатором виступає нейтральна людина, яка не стає на бік жодної зі сторін, не має повноважень для прийняття чи пропонування рішень, а сприяє мирному врегулюванню конфліктів, які максимально задовільнять інтереси обох учасників.
Залучати медіатора доречно:
- коли опоненти спору бажають зберегти гарні відносини та перспективу подальшого спілкування;
- якщо окрім юридичної площини паралельно вирішуються інші справи і необхідно досягти консенсусу у комплексному рішенні;
- коли емоційний вплив на справу занадто сильний і унеможливлює самостійну домовленість учасників.
Медіація застосовується лише в разі добровільної згоди на неї обох сторін. Посередництво не актуальне якщо:
- розглядаються справи про домашнє насильство, жорстоке поводження з дітьми;
- сторона конфлікту має психічні чи розумові розлади;
- один із учасників зловживає наркотичними речовинами та алкоголем;
- медіатору надають неправдиву інформацію по справі.
Принцип посередництва полягає у рівноправності сторін, конфіденційності усіх учасників та обмеженому доступі до інформації.
Переваги залучення медіаторів
Медіація проходить в кілька в етапів. Спершу відбувається інформаційна зустріч сторін з посередником, задля прийняття точного рішення щодо його участі у справі та укладання договору про застосування медіації. Далі медіатор проводить індивідуальні зустрічі з учасниками задля підготовки до вирішальної спільної зустрічі. Завершальний етап – спільні переговори сторін та узгодження домовленостей.
Переваги посередництва у:
- економії часу та коштів, необхідних для вирішення справ в судовому порядку;
- конфіденційності процедури;
- можливості збереження репутаційних та ділових відносин;
- наявності умов для впливу на результат перемовин.
Результатом медіації є складання мирової угоди або цивільно-правового договору, де зазначені права та обов’язки учасників, умови та терміни виконання зобов’язань, що стосуються предмету спору.
Процедура позасудового врегулювання допомагає розвантажити судову систему та суттєво зекономити на послугах адвокатів та судових зборах сторонам справи.