Понад 10 років гральний бізнес в Україні був заборонений. Держава таким чином намагалася боротися з ігровою залежністю. Але ринок азартних розваг продовжував працювати поза межами закону. Тому проблема не зникла. Натомість довелося протистояти нелегальній індустрії, масштаби якої експерти оцінювали у десятки мільярдів доларів. У 2020 році гральна галузь отримала можливість “вийти з підпілля”. Регулювати її діяльність доручили спеціально створеній інституції — КРАІЛ. Легалізація відбулася, але деякі проблеми, що гальмують розвиток ринку азартних розваг, залишилися.
Перешкоди та здобутки на шляху реформ
Комісія, яка приймає заявки та видає ліцензії запрацювала через 6 місяців, після підписання Закону про легалізацію президентом. Та процес зрушив з місця — упродовж року право працювати легально отримали понад 10 компаній. Але громадяни не поспішали грати. Послугами наземних казино користувалися здебільшого іноземні туристи. Українці ж переважно обирали для розваг онлайн-майданчики. Серед факторів, що сприяли попиту на ігри в інтернеті, експерти називають бонусні пропозиції на зразок https://top-onlinecasino.net/casino/slotoking/no-deposit-bonus. Практика засвідчила, що українські користувачі для отримання безплатних обертань також активно застосовують промокоди. Про інші види заохочень можна прочитати на https://top-onlinecasino.net/casino/slotoking/bonus.
За два роки від продажу ліцензій до бюджету було перераховано понад два мільярди гривень. Хоча, згідно з планами, лише у 2021 році державна скарбниця мала отримати близько 7,5 мільярда.
Були проблеми з сертифікацією обладнання, видачею ліцензій компаніям, які надавали неповну чи неправдиву інформацію. КРАІЛ періодично звинувачували у корупційних діяннях, але без наведення фактів. У травні нинішнього року Кабмін, з ініціативи віцепрем’єра та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, подав у Верховну Раду проєкт закону, який передбачає ліквідацію держрегулятора. Видавати ліцензії урядовці пропонують в автоматичному режимі на основі алгоритму, щоб унеможливити вплив людського фактора.
Що не вдалося зробити
Очільник КРАІЛ Іван Рудий, попри критику з боку депутатів та держчиновників, стверджує, що Комісія ефективно працює над реалізацією реформи, хоча визнає наявність проблем. На його думку, їх усього дві:
- недосконале податкове законодавство;
- відсутність системи онлайн-моніторингу.
Доопрацювати законодавчі норми щодо оподаткування депутати планували ще торік, але довгоочікуваний законопроєкт 2713-д поки що не прийнятий. Його ухвалення, на думку Івана Рудого, дасть бізнесу чіткі та зрозумілі правила роботи, сприятиме збільшенню інвестицій та наповненню бюджету. Поки депутати думають та розробляють альтернативні законопроєкти, існує ризик розширення тіньового сектору й зростання кількості випадків ухилення від сплати податків.
Контролювати правильність сплачених сум регулятор мав би за допомогою системи онлайн-моніторингу, яку планували впровадити ще в серпні 2022 року. У КРАІЛ заявили, що тестовий варіант системи був готовий ще торік, але виникли проблеми з фінансуванням.