Перші поселення на території Слов’янщини виникли в другій половині 16 століття, коли царський уряд створив на березі Сіверського Дінця прикордонні сторожі для догляду за степом та попередження появи татар. Але відлік історичної долі Слов’янського району, за офіційними документами, починається з Постанови ВУ ЦВК від 7 березня 1923 року “Про адміністративно-територіальний розподіл Донецької губернії” у складі Бахмуцького округу. До складу району були включені території колишніх Слов’янської. Миколаївської і частини Богородичанської волостей.
Земельний фонд району становив 39,9 тис. га, в тому числі 22,4 тис.га ріллі, 4,1 тис.га лісів. В районі налічувалося 12 сільських шкіл, 14 фельдшерських пунктів, 8 будинків – читалень, дві пекарні, п’ять лікарень.
Зараз Слов’янський район займає територію 1273 кв.км, населення 35,7 тис. чоловік, які проживають в 47 населених пунктах, об’єднаних в 4 селищних і 12 сільських рад.
Розташований в північно-західній частині Донецької області й відноситься до північної частини Донецького кряжу. Клімат помірно-континентальний з вираженими в окремі роки посушливо-суховійними явищами. Регіон розвинутого сільського, рибного та лісового господарства. Надра району багаті на кухонну сіль, крейду, цементну сировину, керамічну глину, формовочні та баластні піски, цегельну сировину.
Завдяки зусиллям депутата Верховної Ради України керівника орендного підприємства “Шахта О.Ф.Засядька” Юхима Леонідовича Звягільського, його баченню перспективи розвитку сільського господарства стабілізувалася діяльність господарств району, а також поліпшився соціальний клімат.
На території району знаходиться національний природний парк “Святі Гори”. У парку росте 943 види рослин, 48 – занесено до Червоної Книги України. Територія парку забезпечує необхідні умови для існування 2000 видів фауни, розміщено 129 об’єктів археології, 73 пам’ятника історії та архітектури, функціонує Святогірський державний історико-архітектурний заповідник.
В селі Прелесне діє єдиний в східному регіоні України музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості. Створення музею розпочалося в 1983 році. Сьогодні його колекція налічує більше тисячі музейних предметів і весь час поповнюється. З 1992 року музей став філією Донецького обласного художнього музею.
Та найбільше багатство району роботящі люди. Серед них - Підкуйко Микола Андрійович учасник Великої Вітчизняної війни. З 1962 року й до 1981 року був головою колгоспу “Краматорський”. За багаторічну плідну працю, досягнення високих показників виробництва сільгосппродукції, розвитку колгоспу Підкуйко Миколі Андрійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, нагороджено орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Червоної Зірки.
Вагомі досягнення в розвиток сільського господарства району, колгоспу “12 років Жовтневої революції та села Прелесне зробив Лисак Костянтин Харитонович, який з 1961 по 1995 роки працював головою колгоспу і був нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапору та медалями за доблесну працю.
Ніколюк Борис Олександрович – заслужений працівник промисловості України, Почесний громадянин Слов’янського району. У продовж 35 років був директором “Донрибкомбінату”. Під його керівництвом комбінат став провідним рибним господарством в Україні, школою передового досвіду, нагороджений 18 медалями ВДНГ, орденом Трудового Червоного прапору. До його власних нагород орденів Вітчизняної війни I та II ступенів додались ордени Леніна, Жовтневої революції “Знак Пошани”, Дружби народів.
До відомих особистостей району відносяться Герої Радянського Союзу: Гончаров Микола Артемович, Денисенко Григорій Кирилович, Кухаренко Микола Іванович, Гавриш Іван Іванович, Кривень Петро Якович, Савченко Микола Ілліч; Повні кавалери ордену Слави: Сорока Олександр Семенович, Кременчугський Володимир Григорович, Мороз Микола Степанович, Гончаров Іван Васильвич, Глущенко Антон Іларіонович; Герої Соціалістичної праці: Цехмистро Павло Сергійович, Чевела Ольга Андріївна, Резнікова