На очередной сессии горсовета был подан депутатский запрос по поводу ситуации с общественным туалетом. Эпопея эта длится уже давно и, видимо депутатских запросов было подано не мало. На этот раз в запросе озвучена просьба не только рассмотреть возможность постройки нового туалета, но и разобраться с тем, что уже был когда-то построен, но так никогда и не работал. А именно бункер, который находится непосредственно за зданием Исполкома. На сегодняшний день помимо местных жителей в Славянске очень много приезжих, переселенцев, которые вынуждены долго находиться в центре города для оформления всевозможной бюрократической канцелярии. Поэтому необходимость в этом, так сказать учреждении сейчас стоит особенно остро. Конечно, у нас есть один частный туалет – возле кафе «ГОСТ» (Виват), но его «мощностей» явно недостаточно. Планы по установке биотуалетов так и остались планами. Тем более, что решение разместить их чуть ли не на площади более чем спорно.
Последний «сортир», построенный ещё во времена застоя, на памяти автора имелся во дворе дома по адресу ул. Ленина 40. Но последние дни своего существования вид это строение имело настолько убогий, что относительно недавно было благополучно снесено. Сейчас там площадка для мусорных баков.
Будет ли когда-нибудь нормальный туалет в центральном районе Славянска неизвестно. Достаточное количество общественных туалетов в центре имелось, видимо не позднее начала 1970хх, об этом свидетельствует заметка газеты «Комуніст» за 12 мая 1973 года.
«Викрадач туалетів На багатьох подвір’ях міста є громадські туалети. І от, починаючи з минулого року. Деякі з них почали зникати. Іх як вітром зносило. А працівники житловоексплуатаційних контор ламають голову куди це вони діваються без їхнього відома. Наприклад, 14 травня 1972 року була розібрана туалетна по вулиці К. Маркса, 31. Керівництво ЖЕК №1 звернулось до міськвідділу внутрішніх справ з проханням знайти винного. Співробітники міліції встановили кому було продано двері і цегла від туалетної, але злодія так і не було покарано. В кінці лютого цього року була розібрана цегляна стіна біля поліклініки арматурно-ізоляторного заводу; 18 березня громадська туалетна по вулиці Шевченка, 20; через декілька днів – на одному з подвір’їв вулиці Леніна. Як з’ясувалося, викрадачем туалетів виявився житель вулиціРози Люксембург Невєров Петро Семенович, 1922 року народження. Не займаючись ніякою корисно-громадською справою, він обрав орігінальний способ наживи: розбирав туалети, а цеглу продавав. Робочий день у нього починався так: наймав де-небудь трактор, ламав споруду, а потім знаходив шофера, щоб перевезти цеглу. Так, від поліклініки цегла була вивезена автомашиною 36-174 ДОА Слов’янської автобази. 20 грудня Невєров знайшов автомашину 06-09 ДОМ арматурно-ізоляторного заводу, намагався завантажити цеглу з туалетної по вулиці Леніна, 56. Саме тут він був затриманий і доставлений у ЖЕК №1. Там установили особу Невєрова, його домашню адресу. Сказали щоб цеглу він не брав і відпустили. З цього він зробив відповідні висновки. Знайшов автомашину 19-96 ДОО автоколони 2221 (водій Гетьманенко В.П.), завантажив ії краденою цеглою, але був затриманий і доставлений разом з водієм у міськвідділ міліції. Невєров одержитьпо заслугах. Але хочеться сподіватися. Що участь в цій справі трактористів, водіїв також буде кваліфікована належним чином, як з боку адміністрації так і державтоінспекції».
Наверное, с того времени данная проблема и тянется. Для теперешнего и.о мэра решение этой проблемы было бы хорошим стартом в начале карьеры, как бы смешно это ни звучало. Тем не менее, Олег Вячеславович ограничился обещанием «разобраться». Как долго будет разбираться не сообщил.