Протезування в Україні стає дедалі актуальнішим, зокрема через потреби військових і цивільних, які постраждали внаслідок війни. Однак наразі країна стикається з дефіцитом кваліфікованих техніків-протезистів, які мають необхідні професійні навички.
Редакція звернулася до філії протезно-ортопедичного підприємства "Ортотоп" і поспілкувалися з керівницею Катериною Сербін та техніком-протезистом Іваном Виниченком. Вони поділилися досвідом роботи, розповіли про виклики, з якими стикається сфера протезування, і про найвразливіші моменти у своїй професії. На прикладі цього підприємства розповідаємо, як відбувається протезування військових в Україні.
Катерина Сербін розповідає, що підприємство з’явилося у 2005 року у Львові.Зараз же вони є ледь не по всій Україні.
Філії знаходяться у містах Чернівці, Львів, Хмельницький, Івано-Франківськ, Кропивницький, Житомир, Луцьк, Полтава, Миколаїв.
Це соціальний бізнес, який забезпечує осіб з інвалідністю безкоштовно протезуванням, а також ортопедичним взуттям. Люди, які потребують протезування можуть звертатися безпосередньо до них.
Тут безоплатно можна отримати:
- Протез стегна основний;
- Протез стегна для купання;
- Протез гомілки основний;
- Протез гомілки для купання;
- Ортези на нижні кінцівки;
- Ортези на хребет (Корсет Шено).
Катерина каже, що люди мало знають про таку програму, починають збирати кошти для хворого. Безкоштовно – це не означає, що буде погано. Все робиться на найвищому рівні.
До війни виготовляли протези для цивільних. Найчастіше - через ампутацію ноги через цукровий діабет та тромбози.
Оскільки компанія має ліцензію від Міністерства соціальної політики, то держава компенсує кошти за витрати на матеріали.
Катерина працює у Чернівцях. Філія там відкрилась у 2020 році.
"Це якраз був коронавірус, локдаун у всіх. Я працювала в цій сфері, в подібному підприємстві офіс-менеджером. Мені запропонували відкрити філію в Чернівцях, і оскільки ріст завжди відбувається через кризу і перешкоди - я погодилась".
З найбільшими викликами компанія зіштовхнулась після початку повномасштабного вторгення рф в Україну 24 лютого 2022 року.
"Ми не очікували тих викликів, оскільки почався масовий наплив людей. Це були ВПО і саме за ортопедичним взуттям для дітей. Вони були здивовані позитивно, що їм тут легше дається дістати речі.
На ортопедичне взуття у нас стабільно 100 людей на місяць по безкоштовній програмі проходить.
Якщо говорити про протезування - це 15 людей на місяць".
Катерина розповіла, що в загальному в місяць протезують близько 300 людей по всій Україні. Але це стосується тільки військовослужбовців.
Найбільший виклик полягає в тому, що компанія зіштовхнулась з молодими хлопцями, які залишились без нижніх кінцівок. І їм потрібні не такі протези, як цивільним, адже вони ведуть більш активний образ життя.
Протезисти почали працювати тільки у 2023 році, це професія, якої, по суті, в Україні не існувало.
"Тобто, в університеті немає спеціалізації, щоб в дипломі писало: "освіта - технік-протезист".
Проте цього року вперше таку практику запустили в Харківському університеті і наші протезисти пройшли відбір на навчання. Очікуємо спеціалістів наступного року".
Директорка розповідає, що їхній компанії пощастило з протезистом, адже до них він прийшов самостійно.
"Саме у 2022 році, до нас прийшов чоловік з Миколаєва. Двадцять років Петро займається протезуванням вже в своєму рідному місті. Сам чоловік колись теж втратив кінцівку і ходить з гомілковим протезом, а також допомагає іншим змінити своє життя на комфортніше і без милиць. Але пізніше він вирішив з сім'єю, що повертатиметься додому, незважаючи на обстановку в Миколаєві".
У компанії відразу прийняли рішення шукати чоловіка реабілітолога, щоб Петро навчав наступника. Так сталося з Іваном Виниченком.
"Іван за спеціальністю фізичний терапевт. Це якраз ідеальна освіта для того, щоб стати протезистом.
Перші його пацієнти - це військові. Його дуже люблять хлопці. Він проходить різні навчання та тренінги".
Сам Іван розповідає, що зараз є пацієнти, які вже чекають на своє електронне коліно.
"Ми вже його замовили. Для електронного коліна теж потрібно бути готовим. Різниця в тому, що раніше в загальному вжитку були механічні і гідравлічні коліна. А електронні коліна вже мають додаткові електронні двигуни, які дозволяють краще використовувати їх, підлаштовуватися під певні ситуації, коли треба зафіксувати ногу в певний момент, або навпаки - переключити його в якийсь режим чи до бігу, чи до ходьби, чи до повзання. Там є міні-комп'ютер, який то все контролює.
Керується додатком в телефоні або певними рухами, які відбуваються за допомогою коліна, воно теж реагує на ці спеціальні рухи.
Це виключно закордонні коліна, такі як: Ottobock, Paromed, Leibrock. У своєму виробництві ми використовуємо найсучасніші комплектуючі, матеріали та технології".
Хто має право на безоплатний протез в Україні?
На безоплатний протез мають право абсолютно усі українці, не лише військові чи ті, хто отримав травму внаслідок бойових дій.
Зокрема:
- військовослужбовці та службовці правоохоронних органів, ветерани;
- постраждалі від війни цивільні громадяни;
- особи з інвалідністю, які отримали інвалідність не через бойові дії;
- діти з інвалідністю, діти з порушеннями опорно-рухового апарату.
На сайті Урядового порталу можна знайти всю інформацію те, як отримати протез в Україні.
Також велику увагу варто приділити питанню підтримки військових, зокрема тих, хто користується протезами, адже це не завжди стосується матеріальної допомоги чи фінансової підтримки.
"Найбільше зараз потрібна зміна психічного підходу з боку цивільних. Це питання того, як правильно спілкуватися з людьми, які пройшли війну і живуть з протезами. Більшості цивільних потрібно адаптуватися під потреб військових, а не навпаки.
Насамперед, важливо не проявляти жалість. Наприклад, коли ми гуляємо містом з хлопцями, жінки старшого віку намагаються "допомогти", пропонуючи гроші. Але наші хлопці цього не потребують - вони здатні самі допомогти іншим, включно з тими, хто їх жаліє. Такі ситуації швидше викликають посмішку, але це підкреслює важливість усвідомлення, що військові на протезах не потребують жалю, а лише правильного розуміння і поваги до їхнього нового життя.
Є багато людей, які не усвідомлюють, як поводитися в таких ситуаціях. Наприклад, у нашій ортопедичній майстерні люди бачать, як хлопці сидять без протезів, або їх протези стоять окремо. Але замість того, щоб реагувати належним чином - підійти, запитати, чи можна чимось допомогти або просто проявити увагу, вони ігнорують це або поводяться так, ніби нічого не відбувається".
За словами Катерини, зміна ставлення та підходу до комунікації з військовими на протезах - це питання психічної зрілості та адаптації до нової реальності. Важливо, щоб люди зрозуміли: військові не потребують жалю, вони потребують розуміння та поваги. Тому важливо навчитися правильно взаємодіяти.
Також Катерина Сербін поділилась тим, що в компанії хочуть, аби всі робили так само якісно, як і вони.
"До нас дуже часто звертаються хлопці, щоб переробили чужий протез. Адже бачать, як наші хлопці бігають на біговій доріжці і теж так хочуть. Ми нікому не відмовляємо і намагаємось кожному приділити увагу.
Є відповідний механізм, і верхню частину протезу можна переробити. Хотілося б просто, щоб кожен до своєї роботи відносився максимально людяно, тому що ми всі люди і це, перш за все, допомога. Це соціальний бізнес, але він все ж таки спрямований на те, щоб допомогти".
У памʼяті Катерини залишився випадок з військовим Вадимом Петрюком.
"Дитина нашого військового пацієнта попросила у Святого Миколая ліки для того, щоб полікувати татові ніжку, бо в тата її немає. Вадим Петрук, розповів цю історію і попросив, щоб до свята зробили протез.
Ми це зробили… Це був найзворушливіший момент… Плакали тоді всі. Дитині 6 років, а вона розуміє, що таке війна".
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.