Віктор Петрович Скрипник народився другого січня 1941 року в селі Петрівка Барвінківського району Харківської області. На його покоління приходиться вже третя війна.
"Щиро вітаю, що вам вдалося пережити страхіття рашистської війни проти нашої неньки – України і взяти до рук мою книжечку. Її назва і зміст вказують, що вона – про війни, вірніше, про життя в умовах війн, які випали на нашу долю", - так починається книга.
У своєму тексті Віктор Скрипник розказує про три війни, які йому довелося переживати.
Перша війна, яку переживала сім’я Віктора Скрипника - Друга світова. Тоді батько автора був військовим. Він сильно постраждав від війни.
"Друга світова тривала для нас до 1993 року, коли пішов у засвіти батько, інвалід І групи, якого у 1945 році сліпого, покаліченого привезли з госпіталю під опіку сім’ї. Хай простить він нам, що не завжди могли догодити, запобігти болячкам", - так описував автор свій досвід.
Друга війна в книзі - початок бойових дій на Донеччині 12 квітня 2014 року, коли російські поплічники окупували Слов’янськ.
Віктор Скрипник на власні очі спостерігав, як російські прибічники окуповували адмінбудівлі міста. Журналіст спочатку відправив сім’ю у безпечні місця, а сам продовжував працювати. Коли у місті залишатися вже було майже неможливо - поїхав і сам.
"5 липня 2014 року прийшла звістка, що Слов’янськ та Краматорськ звільнено від російських окупантів. Працівники підприємств і організацій поїхали по домівках, я теж зайняв робоче місце за столом, заваленим періодикою, що скопилася за майже 90-денну окупацію. Читав, аналізував, писав", - розповідає Віктор Скрипник.
Про ті події Віктор Скрипник писав багато. Навіть видав декілька книг.
Третя війна у книзі - повномасштабна війна росії проти України.
У цьому розділі письменник розповідає про свою вимушену евакуацію, а згодом - повернення додому.
"Звичайно, зрячому жити набагато легше, ніж сліпому. Та коли тобі 80 з кількома плюсами, обов’язково причепиться якась болячка. Так і ми зачастили по лікарнях, аптеках. Слава Богу, пенсійних та соціальних виплат ще вистачає. Тож живемо, хліб жуємо, Перемогу, нашу Перемогу виглядаємо", - так закінчує автор свою книгу.
Книга заслуговує на те, щоб її прочитали. А головне - через історію однієї сім’ї, людини, ми бачимо три війни, які торкнулися нашого міста.
Читайте також:
Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)
Слідкуйте за нами в Instagram
Та телеграм: https://t.me/news6262