Злочини в кіберсфері. Як захистити себе в цифровому просторі та протидіяти злочинцям із РФ

Інтернет давно став повсякденним аспектом життя українців і тому зловмисники намагаються нелегально заробити, використовуючи цифровий простір. Як звичайні люди можуть себе захистити від кіберзлочинців і як цим користуються росіяни - нижче в нашому матеріалі.

Злочини у сфері інформаційних технологій включають розповсюдження шкідливих програм, злом паролів, крадіжку номерів банківських карток та інших банківських реквізитів і фішинг.

Також йдеться про поширення протиправної інформації через інтернет, шкідливе втручання через комп'ютерні мережі в роботу різних систем.

Крім того, одним із найнебезпечніших і найпоширеніших злочинів, що вчиняються з використанням інтернету, є шахрайство.

У сфері правоохоронної системи України давно було управління, яке займалося кіберзлочинами. Але у 2015 році в Україні з'явилася кіберполіція.

Це міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність.

Спеціалізується на запобіганні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, механізми підготовки, вчинення або приховування яких передбачають використання комп'ютерів, телекомунікаційних та комп'ютерних інтернет-мереж і систем.

А в Кримінальному кодексі України є цілий розділ, який присвячений злочинам у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем і комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку.

Звичайні українці можуть потрапити на вудку однієї з найпоширеніших шахрайських схем - "друг просить у борг". Зазвичай, шахраї привласнюють облікові записи громадян у месенджерах і надсилають їхнім знайомим повідомлення з проханням терміново скинути гроші на підконтрольну картку.

Однією з модифікацій цієї шахрайської схеми є поширення фішингових посилань зі зламаних акаунтів із проханням проголосувати за дитину в конкурсі. У такий спосіб зловмисники намагаються переконати користувачів ввести авторизаційні дані на фейкових ресурсах.

Кіберполіція зазначає, що з розвитком технологій, нейромереж і штучного інтелекту, зловмисники почали активно користуватися новими можливостями у своїх схемах. 

Хакери, поряд із шахраями, є однією з небезпек сучасного інтернету. Тому для безпечного користування мережею корисно бути обізнаними про основні методи кібератак і способи захисту від них.

Нерідко зловмисники використовують брутфорс - метод злому акаунтів, за якого спеціальна програма здійснює систематичний перебір всіх можливих комбінацій логінів і паролів для пошуку правильного.

Для захисту слід встановлювати унікальні складні паролі. Також потрібно вмикати двофакторну аутентифікацію, де це технічно можливо. Більшість соцмереж і месенджерів підтримують таку функцію, тому не варто нею нехтувати.

Кібервійною називають протиборство і протистояння в кібернетичному просторі, зокрема комп'ютерне протистояння в інтернеті. Це один із різновидів інформаційної війни.

Спрямована насамперед на дестабілізацію комп'ютерних систем і доступу до інтернету державних установ, фінансових і ділових центрів та створення безладу і хаосу в житті країн і держав, які покладаються на інтернет у повсякденному житті.

Варто зазначити, що росіяни напередодні повномасштабного вторгнення в Україну здійснили низку масованих кібератак. Від хакерської атаки постраждали приблизно 70 державних сайтів. Не працювали сайти Міноборони, МЗС, ДСНС, Дії та інші.

А 15 лютого почалася нова DDoS-атака на державні та банківські сайти України, що тривала понад 5 годин. Цілями цього разу стали близько 15 банків, зокрема "ПриватБанк" і "Ощадбанк", а також сайти домену gov.ua. Сайти "ПриватБанку" та "Ощадбанку", а також Міноборони, Збройних сил і Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на деякий час припинили роботу.

У грудні 2023 року росіяни здійснили масовану кібератаку на оператора стільникового зв'язку "Київстар". По всій країні в абонентів "Київстар" зник мобільний зв'язок та інтернет, водночас користувачі не могли й приєднатися до мереж інших операторів у межах внутрішньоукраїнського роумінгу. Також припинили роботу сайт і додаток "Київстару". Зв'язок зник у 24 мільйонів абонентів.

Через кілька днів після вторгнення росіян кіберполіція розробила Telegram чат-бот для блокування сервісів дезінформації. 

За допомогою бота можна заблокувати Telegram-канали, YouTube-канали, Facebook-групи, Instagram-профілі, які поширюють дезінформацію, а також інформацію про місця дислокації ЗСУ.

Користувачам чат-бота буде надіслано докладні інструкції щодо блокування кожного із сервісів. Для того, щоб поскаржитися на російського кіберзлочинця, варто перейти за посиланням.

26 лютого 2022 року міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров оголосив про створення ІТ-армії, а саме спільноти IT-фахівців.

Вони знадобилися державі для нейтралізації ворога в інформаційному та кіберпросторі після початку російського вторгнення в Україну.

Українські кіберфахівці одразу "поклали" десятки білоруських сайтів, включно з урядовими порталами та пропагандистськими медіа. Через кілька днів війни вони за п'ять хвилин вивели з ладу сайт Московської біржі.

Зазначається, що IT-армія за час існування атакувала понад 6000 веб-ресурсів РФ і Білорусі. Серед них: сайти держустанов, університетів, банківських систем, відомств, регіональних ЗМІ, військторгів, CRM-систем, та інше. Детальніше про цю державну ініціативу можна прочитати за посиланням.

Автор: Дмитро Браславський