Своєю історією він поділився із "Суспільне Донбас".
"Конону" 24 роки, він родом з Житомирської області. У день десятиріччя Нацгвардії України він отримав орден від президента Володимира Зеленського.
"Орден "За мужність III ступеня" отримав за штурми, але я не вважаю, що це особисто моя нагорода. Працювала вся група — це спільна заслуга", — вважає боєць.
Служити пішов у 18 років, розповідає: мріяв про це з дитинства. У 2023 році перевівся до штурмового батальйону.
"На початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Але попав трошки не в ту частину, вона не воювала. Мені цього було мало, я вирішив перевестися в бойову частину", — ділиться військовослужбовець.
"Я хотів воювати, я хотів мститися за наших побратимів, полеглих, за цивільних. Мені подобається те, що я роблю. Штурми — це кайф".
Боронив Кремінну, Куп'янськ. Найважчі бої були в Торському, згадує чоловік.
"Більше за все запам'яталося Торське, тому що там кожен день окупанти йшли в наступ. Дуже багато було роботи — відновлювати позиції втрачені, штурмувати їхні позиції. В основному, в них не сильно продумані їхні дії. У них воно виходить, бо їх багато. Але якщо їх буде менше, то в них не так продумані дії, як у нас", — вважає боєць.
В одному зі штурмів вдалося взяти в полон сімох російських окупантів.
"Ми штурмували в Торському, ми взяли сім окупантів в полон. Ми з ними спілкувалися, це були "зеки" всі. Вони йшли заради того, щоб скоріше вийти на волю, ну і гроші", — згадує боєць.
"Страх є у всіх, але це все залежить від настрою групи. В нас не повинно такого бути в групі, що хтось боїться, хтось відмовляється. У нас є тільки: "треба, і ми це зробимо".
Коли йдуть на штурм, розповідає "Конон", беруть із собою мінімум речей, аби не було зайвої ваги.
"Ми з собою беремо Snickers, допустимо, і воду. Сухпаї ми з собою не тягнемо. Нам краще боєкомплект до цього взяти всього, чим їжу. Вода — обов'язково має бути в кожного, в кожного має бути по чотири турнікета. Ми можемо надіти турнікет свій, аби людина була впевнена, що йому вистачить. Три, чотири, п'ять — в кого як", — говорить "Конон".
Також бійці беруть з собою подвійне БК, ВОГи, гранати.
"Плюс-мінус ми розуміємо, куди ми йдемо, як ми будемо діяти. Але те, що ми плануємо, ніколи так не буває. Кожна операція відрізняється і ламається в будь-який момент. Наприклад, якщо є "300" , який не може йти далі, його треба вивезти. Це вже операція затягується, і вже не той ефект", — описує штурми боєць.
Військовослужбовець згадує, в одному із боїв отримав поранення.
"Це був Торський напрямок, десь два місяці назад. Потрапили під "Сонцепьок". Ми відходили вже назад, не бігли всім "стадом", пересувалися маленькими групками. Нас просто накривали. В мене тільки був уламок в оці, та дістали — все нормально", — розповів про поранення військовослужбовець.
Щодня підрозділи тренуються по кілька годин, розповідає боєць.
"Сміливість, впевненість і навички. Все приходить з досвідом. Потрібно завжди в бій йти з тверезою головою, сміливістю. Побратими завжди підтримують тебе, наставляють, підкажуть. Немає такого в нашій групі, що хтось когось кинув".
Наразі, розповідає "Конон", про цивільне життя і цивільну професію не думає. Переконаний: нині треба працювати на перемогу України.
Читайте також: У Слов'янську згадали Ігоря Швеця, якого вбили росіяни
Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)
Слідкуйте за нами в Instagram
Та телеграм: https://t.me/news6262
