Щодня українці з інформаційного простору поглинають тисячі повідомлень та новин, з яких більшість - тривожні та не надто радісні. Іноді наприкінці дня здається, що світ сходить з розуму, а під ногами зникає опора.
Протягом останніх місяців 2023 року інфопростір був сповнений великою кількістю сумних та гнітючих новин щодо української оборони від російської агресії. Але до них додалися й не менш тривожні звістки щодо ситуації у світі: нова фаза війни Ізраїлю та Палестини, пропалестинські мітинги у світі, теракти тощо.
На фоні всього цього може здатися, що ґрунт зникає з-під ніг, зʼявляється дезорієнтація щодо того, як же далі бути і що робити зі своїм життям. То де ж шукати ці внутрішні опори, коли світ навколо “сходить з розуму”? Це ми обговорили з психологом та емоційно-образним терапевтом Катериною Гуріною, яка працює в ГО "Елеос" у проєкті "Поруч з тобою" і допомагає жінкам, постраждалим від насильства.
Читайте: Після російських злочинів: як рідним допомогти жінкам, що пережили насильство
Обмеження потоку інформації
Перше - це інформаційна гігієна: на читання новин бажано виділити не більше 15 хвилин, а не займатися цим цілий день. Бережіть свою нервову систему , не дивіться новини з шокуючими деталями, фото та відео. Простий текст сприймається спокійніше, Вас менше емоційно розхитає.
Робити вправи для зниження страху та тривожності
Одна з таких вправ - “квітка-свічка”. Треба вдихнути, наче вдихаєш аромат квітки, а видихаєш якомога повільно, наче задуваєш свічку. Такій вправі достатньо приділяти по парі хвилин на день, але краще робити її кілька разів. Вправа “ квітка-свічка” проста, проте дуже ефективно знижує тривожне збудження.
Ще один дієвий інструмент - це робити якісь маленькі приємні речі для себе, проте часто, наприклад, кожну годину. Подивитись у вікно, обійняти когось з близьких, поцілувати дитину, потримати мʼяку іграшку, зʼїсти смаколик, послухати улюблену пісню, набризкатись улюбленими парфумами тощо. Все це сигналізує мозку від органів відчуттів, що тут і зараз небезпеки нема, потроху ми заспокоюємось.
Поміркувати: “на що я можу вплинути”
Але це вже треба робити після того, як ви внутрішньо заспокоїлись, вгамувати тривогу та відчуття страху. Слід подумати про ті речі, які ви особисто можете контролювати, змінювати і планувати тут і зараз. Це може бути банальний щоденний розпорядок дня, плани після роботи, можливість тримати свою оселю чистою та інші дрібні побутові моменти. Маленькі виконані справи повернуть Вам відчуття контролю.
Розпізнати схильність до катастрофізації
Катастрофізація - це пастка психіки, але більшість людей до неї схильні. Просто пам’ятайте про це: часто ми уявляємо собі найгірше з можливого розвитку подій.
Деякі люди схильні катастрофізувати навіть дрібні ситуації. В такому випадку варто перевести свою уяву у більш логічне русло та поміркувати, наскільки вони оцінюють рівень загрози зараз по 10-бальній шкалі, якщо 10 - це кінець світу. Далі можна проговорити, що з вами відбувається тут і зараз, де ви знаходитесь, з ким, чи загрожує насправді зараз щось вашому життю на здоровʼю, що ви можете зробити для себе та близьких тут і зараз.
Довести в уяві свій страх до апогею
Один з методів, який також може допомогти людям зі схильністю до катастрофізації, це довести свій страх до абсурду та апогею. Тобто проговорити те, що лякає у майбутньому, або записати. Спитати себе, як відрізняється реальність від того, що ви собі науявляли.
Далі поставити собі запитання: