Сьогодні у Слов'янську привітали іменинницю, якій виповнилося 100 років.
Олександра Мусіївна народилася у селі Синичине під Ізюмом у великій багатодітній родині. На її долю випало не легке життя. Про це на своїй сторінці у Фейсбук розповів очільник Слов'янської міської військової адміністрації Вадим Лях.
Брати та сестри один за одним помирали через Голодомор 1933 р. та репресії. 1937-го чотирнадцятирічна Олександра була відрахована зі школи як донька ворога народу. На той момент від колись великої родини залишилися лише мама та брат. Він загине пізніше – у перші дні Другої світової війни. Дівчина влаштувалася працювати у Святогірське лісництво. Коли її село опинилося під фашистською окупацією, була відправлена на примусові роботи до Німеччини. Незабаром опинилася у концтаборі. Додому змогла повернутися лише влітку 1945 року.
1946-го розпочався другий у її житті голодомор. Від голоду померла мати, Олександра залишилася зовсім одна. Незабаром дівчина зустріла своє кохання і вийшла заміж. Із чоловіком, Дмитром Максимовичем, вона прожила 67 років. Він помер 2014-го, не переживши окупації Слов'янська.
На початку 1950-х молоде подружжя відпрацювало три роки на Ціліні. Повернувшись до Слов'янська, збудували будинок, виростили трьох доньок. Дмитро Максимович працював на заводі, Олександра Мусіївна – кухарем у їдальні. Зараз у неї четверо онуків та троє правнуків. Очільник міста заїхав привітати іменинницю з подарунками і квітами.