Віктор – єдиний чоловік центру, якому дозволили жити разом з дружиною, бо Валерія пересувається на кріслі колісному й потребує догляду та підтримки. Пара евакуювалась до Львова з Краматорська.
Про це повідомляє Львівська міська рада.
«Це вже другий мій порятунок від війни. Я сама з Авдіївки. Коли у 2014 році почалась війна, виїхала у Краматорськ. Там працювала журналісткою-редакторкою стрічки новин. Там же в одному з реабілітаційних центрів познайомилась з майбутнім чоловіком», - говорить Валерія.
У жінки – аутоімунне захворювання, яке прогресує, тому вона пересувається на кріслі колісному і потребує підтримки та допомоги. З Віктором вони три роки як одружені, коли розпочалось повномасштабне вторгнення, пара очікувала дитину.
«Ми дуже хотіли малюка, у мене аналізи та обстеження були в нормі. Коли ми дізнались, що станемо батьками, не тямили себе від щастя. Розуміли, що бути у Краматорську не зможемо довго, адже не працювали медичні заклади, лабораторії, дружині потрібен догляд та ретельне медичне спостереження. Ми прийняли рішення виїжджати», - каже Віктор.
Із вже рідного Краматорська пара виїжджала автобусом у березні 2022 року. Містом, де зупиняться, обрали Львів.
«Львів обрали з думкою про те, що це місто на заході країни, місто, де близько кордон і, якщо виникне така потреба, їхатимемо далі. Пам’ятаємо ті відчуття, коли приїхали у ваше місто, де на “Арені Львів” ми зареєструвались і нам запропонували невеличку кімнату-прихисток, яка була зовсім не обладнана під потреби Валерії. Було важко, ми розуміли, що має народитись дитина і нам потрібно шукати інші варіанти», - каже Віктор.
Його дружина Валерія розповідає:
«Ми хвилювались: нове місто, війна, мені потрібно було знайти медиків, які допоможуть виносити на народити дитину. Ситуація з житлом, яке було не пристосоване під моє колісне крісло, теж засмучувала. Та були і миті радості. Тут ми дізнались, що чекаємо сина, що він здоровий і у нас з ним все гаразд – настільки, наскільки це можливо. Шукали варіанти з житлом, боялись, щоб встигнути до народження сина, бо там де ми жили, було так мало місця, навіть ліжечко дитяче не було де поставити».
Парі волонтери розповіли про те, що у місті зводять центр матері та дитини «Незламні матусі». Вони почали дізнаватись, чи можливо проживати у ньому.
«Нам пішли назустріч одразу. Пояснили, які документи потрібні для того, щоб мешкати, розповіли про те, що тут можуть проживати лише жінки та діти, проте для чоловіка зробили виняток, адже я потребую догляду та допомоги, і впоратись одна з малечею не змогла б. До пологів залишалось дуже мало часу і ми дуже зраділи, що знайшлось місце у центрі. Тут усе було обладнано під мої потреби, тому я могла комфортно почувати себе та насолоджуватись материнством», - каже жінка.
Народжувала Валерія в одному з пологових будинків Львівської громади. Дуже хвилювалась, адже жінці проводили кесарський розтин. У них народився здоровий хлопчик, якого назвали Віктором.
«Ми розглядали безліч імен для малого, та чомусь Віктор – єдине, яке не викликало у нас суперечок. Окрім цього, він народився у день іменин Віктора, тож маємо Віктора Вікторовича. Це наша радість, наше щастя, те, заради чого щодня усміхаємось та рухаємось далі. Рідні бачили малюка лише по відеозв’язку – і мої, і чоловіка близькі роз’їхались хто куди, рятуючись від війни. Так хочемо усі зустрітись, дуже сумуємо», - розповідає жінка.
Попри те, що Валерія перебуває у декретній відпустці, знаходить собі підробітки онлайн, чоловік теж шукає роботу. Львів прийняв їх як рідних, та сім’я планує повертатись у Краматорськ після перемоги.
«Віктор у Краматорську працював охоронцем, таку ж роботу шукає і тут. Важко, оскільки малюк почав ходити, став дуже прудким, і мені одній з ним без чоловіка стає важко впоратись. Ми дуже хочемо додому. У Краматорську у нас була кімната в гуртожитку для людей з інвалідністю, там усе обладнано під потреби людей на кріслі колісному. На щастя, будинок, де ми жили, цілий, сподіваємось, він нас дочекається. У вас тут дуже добре, центр для нас наче острівок спокою та відпочинку, працівники дуже дбають про нас, піклуються. Тут є все необхідне для радісного материнства та дитинства. Вважаю, що нам пощастило», - говорить Валерія.
«У центрі «Незламні матусі» обладнано санвузол, душ та кухню під потреби жінок, які пересуваються на кріслах колісних або ж жінок з інвалідністю. Територія поруч з модульними будиночками теж дозволяє зручно пересуватись. Робимо усе, щоб у центрі було комфортно усім жінкам та малечі. У центрі є вільні місця, які ми охоче надамо тим вагітним та мамам малят, які приїхали з регіонів, де тривають бойові дії, та мають потребу в поселенні».
Про це розповів керівник управління «Служби у справах дітей» Львівської міської ради Володимир Фридрак.
Слідкуйте за нами в Instagram
Та телеграм: https://t.me/news6262