5 липня Слов’янськ святкує 9-ту річницю з Дня визволення міста від проросійських терористів. Уже другий рік поспіль ми відзначаємо цю дату в умовах повномасштабного вторгнення.
Сьогодні пригадаємо, як це відбулось, адже ця дата назавжди увійде в історію України. 5 липня - День визволення Слов’янська.
12 квітня 2014 року відбулось захоплення Слов’янського міського відділу міліції. У ніч з 12 на 13 квітня 2014 року на засіданні РНБО було ухвалено рішення про проведення антитерористичної операції з метою нормалізації ситуації на сході України. Майже 3 місяці місто перебувало в окупації озброєних терористів під проводом Ігоря Гіркіна-Стрєлкова.
Протягом 84 днів українські сили оборони робили все можливе і неможливе задля того, аби витіснити незаконні збройні формування зі Слов’янська. День звільнення - це не просто дата, це частина нашої історії, це душі загублених військовий, які поклали свої життя за наше місто, і цивільних, які загинули під час бойових дій.
З початку другої половини червня 2014 року українські військові почали поетапно відновлювати контроль над меншими населеними пунктами у районі Слов'янська та оточувати російське військове угруповання.
1 липня 2014 року військові сили поновили активну фазу АТО і розпочали знешкодження незаконних збройних формувань, зокрема воєнну блокаду головного оперативного військового табору російських бойовиків Сектору «Б» в місті Слов’янськ.
Протягом дня в північній частині Слов’янського району, неподалік від Слов’янська українськими силовиками знищено тренувальний табір та нейтралізовано близько 250 російських бойовиків.
2 липня відновлено контроль над смт Райгородок та селами Різниківка і Рай-Олександрівка.
3 липня 2014 року сили АТО заблокували місто Миколаївка. Тут було знищено 6 опорних пунктів проросійських бойовиків, склади боєприпасів у Миколаївці та у районі Семенівки. Тоді ж вийшли до автотраси «Харків — Довжанський», унеможливлюючи таким чином проникнення бойовиків зі зброєю на захід, північ та схід.
4 липня 2014 року була повністю звільнена Миколаївка.
Протягом 1-4 липня бойовики масово дезертують в напрямку Донецька, інша їх частина — на деякий час самоорганізовуються в місті Слов’янськ, однак вже 5 липня теж тікають через Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку до Донецька та Горлівки, мінуючи та підриваючи за собою залізничне полотно й автомобільні мости.
5 липня вдалося встановити український контроль над містом Слов’янськ. Другий резервний батальйон НГУ підняв над міськрадою Слов’янська український прапор.
Саме в цей день бойовики увійшли в Донецьк. Туди вони перевезли 90% свого озброєння і почали окопуватись.