Найближчі п'ять років стануть найгарячішими в історії, попереджають в ООН та Всесвітній метеорологічній організації. А провідні світові видання виходять із заголовками про повернення Ель-Ніньо, кліматичного явища, яке у 2016 принесло руйнівну посуху у багатьох регіонах світу, - пише BBC Україна.
Цього року температурні рекорди того страшного літа можуть бути побиті. І квітневі +40С в Іспанії та травневі повені в Італії це підтверджують.
Українські метеорологи поки що не прогнозують надзвичайної спеки, як у Європі, цього літа, але попереджають про дуже нестійку погоду - від спекотних періодів до сильних дощів, шквалів та навіть смерчів, особливо у липні.
А у соцмережах тим часом жваво обговорюють, чи не стануть кондиціонери загрозою стабільності енергетичної системи, і чи можливі влітку відключення світла, як це було взимку.
Чому про відключення світла заговорили знову?
На початку весни усі видихнули з полегшенням: українська енергосистема таки пройшла випробовування російськими масованими атаками, а відключення світла – за графіками і без них – залишилися позаду.
Проте експерти вже тоді застерігали: це ненадовго. Надто великої шкоди завдали російські ракети, а баланс в енергосистемі тримається на тимчасових рішеннях.
Вони попереджали: влітку більшість блоків атомних станцій, що фактично витягли українську енергосистеми цієї зими, зупинятимуться на ремонт.
На ремонт також стають блоки теплових електростанцій (ТЕС), а вони, так само, як і сама електромережа, зазнали найбільших втрат.
Через це потреба в електриці може значно перевищити її виробництво.
Так і сталося.
Наприкінці опалювального сезону про повернення дефіциту в енергосистемі заговорили і в уряді, і в "Укренерго", національній компанії, що керує електромережами в країні.
Там навіть спробували пояснити складну ситуацію в електроенергетиці серією простих і образних дописів про те, чому електрику не можна "засолити" як банку з огірками, і як диспетчери "диригують" енергосистемою як оркестром. А особливу увагу приділили періоду, коли системою найважче керувати – так званим пікам споживання та навантаження.
Вони виникають кожного дня – вранці та, особливо, ввечері, після завершення робочого дня, коли до, наприклад, холодильника, одночасно та скрізь приєднуються мільйони включених ламп, чайників, телевізорів, пральних машинок та прасок.
Такі ж піки споживання існують не лише в рамках одного дня, а й впродовж року, пояснюють в "Укренерго". Бо взимку ми вмикаємо обігрів, а влітку охолодження. Все це виглядає дуже схоже на кардіограму.
"Якщо дивитися на графік споживання за рік, то підвищення наші диспетчери бачать узимку та влітку, а навесні та восени вони бачать випрямлену лінію. Так само як є ранковий та вечірній піки споживання, у році є зимовий та літній піки", - пояснили в "Укренерго".
Саме до одного з таких піків – літнього – ми і наближаємося. Але обставини у другий рік війни є навіть гіршими за ті, що були торік.
Так, літні планові ремонти були на АЕС завжди, але цієї зими усі атомні блоки відпрацювали на максимумі, тож і профілактики треба більше.
До того ж, в системі бракує захопленої росіянами Запорізької АЕС, яка до війни давала трохи менше половини усієї атомної генерації, а минулого літа все ще працювала на українську енергосистему.
А на ТЕС крім традиційної підготовки до зими, треба ще й встигнути усунути пошкодження від російських ударів. При цьому нові удари, хоч і не такі масовані, тривають, і енергетикам подекуди доводиться ліквідовувати вже наслідки нових ударів.
При цьому, удари росіян знову припадають саме на ті об’єкти, які дозволяють згладжувати піки у споживанні електрики, зауважує директор з досліджень аналітичного центру Dixi Group Роман Ніцович.
"Не зважаючи на умовне затишшя, на те, що вже нема таких масованих атак, ми бачимо, що ворог свідомо обирає маневрову генерацію, тобто ту, яка забезпечує покриття попиту у пікові години – вранці та ввечері", - пояснює аналітик.
Якщо до цього додати і цілком нормальне для кожного літа падіння виробництва електрики на ГЕС, можна впевнено казати: в якийсь момент струму на всіх може не вистачити.
То що, влітку світло знову будуть відключати?
Не обов’язково. Навіть якщо в системі таки виникне дефіцит, це не означатиме автоматично, що повернуться відключення світла, каже голова Укренерго Володимир Кудрицький.
Він пояснив, що відключати населення – це останнє, до чого вдаються енергетики, аби запобігти розбалансуванню енергосистеми, коли потреба в електриці значно перевищує можливості генерації.
А от перше, на що цього літа сподіваються і урядовці, і енергетики на випадок, коли потужностей в системі не вистачатиме, це імпорт електроенергії з ЄС.
Але тут треба враховувати суттєву різницю в цінах - у Європі вони є значно вищими, ніж в Україні, зауважує Роман Ніцович.
"Імпорт - не для побутових споживачів", - визнає експерт.
Власне, каже він, тому і з’явилися заклики до заощадження споживання в пікові години. Якщо заклики спрацюють, піки вдасться згладити, а споживання електрики буде більш рівномірним впродовж всієї доби, потреби в імпорті чи залученні інших резервів не буде.
Кондиціонери, які так жваво обговорюють у соцмережах, завинили хіба що тим, що потреба в них виникає зазвичай у найважчий час для енергосистеми – ввечері, коли люди повертаються додому після роботи, і до заходу сонця, і змінити це досить важко:
"Ввечері після робочого дня людина повернулася, квартира нагрілася і її треба охолодити – вмикається кондиціонер".
Тут і справді багато чого залежатиме просто від того, наскільки спекотним буде літо цього року, і наскільки свідомими виявляться українські споживачі.
Тим, хто ніяк не може відмовитися від кондиціонерів, Укренерго радить ставити їх хоча б на градус вище, ніж звично. А ще - гріти лише стільки води, скільки потрібно саме зараз, а за можливості – на газовій плиті, а не в електрочайнику.
Разом із нічним пранням все це може спрацювати так, що цього літа енергетикам не доведеться вимикати світло.
А коли будуть відключати?
Літо 2023 року цілком можливо вдасться пройти без відключень електрики, а от взимку вони будуть можливими, заявив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
Він пояснює такий прогноз тим, що в осінь і зиму 2023 року Україна увійде "зі значно меншим запасом потужності та міцності". Від жовтня 2022 було пошкоджено чи зруйновано до 75% теплової генерації, яка балансувала всю систему.
"Тому можливі відключення не зараз, а взимку", - прогнозує керівник провідної приватної енергетичної компанії.
А Роман Ніцович нагадує, що росіяни завдавали удари не лише по генерації, але й по системі передачі електроенергії, і в окремих місцях заживлення відбулося через резервні чи альтернативні лінії, які не настільки міцні.
"Зараз ідуть роботи, щоб відновити основні схеми постачання електроенергії замість резервних. Бо резервні вони на те й резервні, що не розраховані на постійне навантаження, особливо коли воно зростає", - пояснює експерт.
І навіть якщо нових російських атак влітку не буде, або не буде нових втрат в енергосистемі, навіть якщо усі ремонти підуть за планом, все одно у цю осінь ми увійдемо зі значно меншим резервом потужностей, ніж рік тому.
А відтак, радить аналітик, придбані минулої зими генератори продавати не варто:
"Їх треба подивитися, чи справні, змастити і тримати про всяк випадок. Ми живемо в такий час, що додаткове джерело живлення на завадить".