З криками «росія!», «на коліна» і матюками їх забивали арматурою і битами біля автобуса міліції. 22-річний донеччанин Дмитро Чернявський тоді був забитий до смерті. 13 березня 2014-го у Донецьку проходив масовий мітинг за єдиність України, який оточили агресивні люди – велика частина з них, за численними свідченнями донеччан, була завезена з росії. Це був розпал українського спротиву. 5 березня був наймасовіший мітинг, 13-го – перший загиблий, 28 квітня – останній вихід людей з українськими прапорами на площі. Далі – війна і окупація.
Такі спогади проукраїнських мітингів у Донецьку 2014 року зібрали журналісти "Радіо Свобода".
13 березня 2014 року стало для Донецька переломним. Тисячі мирних людей вийшли підтримати Україну на наймасштабніший мітинг у місті. Проте у відповідь отримали жорстоку та криваву розправу від проросійських "тітушок".
Того дня в Донецьку сталася перша смерть за проукраїнську позицію. Від нападу загинув 22-річний активіст Дмитро Чернявський, за офіційними даними, ще 36 людей було травмовано. Очевидці стверджують, що постраждалих було більше.
13 березня 2014 року. На головній площі Донецька збираються мітингувальники з російськими прапорами. Навпроти них стоять активісти, які співають гімн України, різні українські пісні, а в їхніх руках величезний жовто-блакитний прапор. Люди стояли за Єдність України, з банерами “Украина Единая! Нет войне!”. Це і зараз можна знову продивитись на відзнятих в той день відео. Від проросійських мітингувальників їх розділяють три кордони силовиків, які не давали розпочатися бійці.